Андрастиянство (англ. Andrastianism) — найпоширеніша релігія у Тедасі. Її основою є Псалом Світла, ряд вчень, написаних пророчицею Творця Андрасте та її послідовниками. Багато релігійних угруповань, найбільшим з яких є Церква, тлумачать ці вчення по-різному. Церква має дві галузі: Орлейську, резиденція якої знаходиться у Валь Руайо та яка є розповсюдженою у всіх людських державах окрім Тевінтеру, де поширеною є Тевінтерська Церква із резиденцією у Мінратосі. Парафіяни обох галузей називають себе «андрастияни».[1]
Історія[]
Церква почала своє існування, як один з багатьох культів, виниклих з легенди про мученицьку смерть Андрасте.[2] Відома, як Культ Творця, вона не мала лідера,[3] а її послідовники зазнавали утисків.[4] Ченці мали приховувати свої вчення від тевінтерських магістрів за допомогою тайнописів та зашифрованих сувоїв.[5] У -130 році Стародавньої Доби адепти культу склали вчення Андрасте у гімни, створивши Псалом Світла, що призвело до їх розповсюдження.[6]
Існувало багато культів, присвячених Творцю, поки Кордилій Дрейкон, який згодом став першим імператором Орлею, силою не об’єднав їх у Орлейську Церкву в -3 році Стародавньої Доби.[7] Дрейкон затвердив андрастиянство як національну релігію. Першу Божественну, Юстинію І, було проголошено чотири роки потому. Хоч її обрання викликало значне невдоволення у Тевінтерській імперії, яка більше століття впорядковувала андрастиянство самотужки, тевінтерці спочатку намагалися задобрити новостворену Орлейську Церкву, передавши владу Архонта верховним пасторам.
Військові успіхи Дрейкона під час Другого Мору значно розширили кордони Орлею та невдовзі завойовані землі навернулися до андрастиянства. Хоч ці землі пізніше звільнилися від орлейського панування по смерті Дрейкона, андрастиянство збереглося.
Неваррська угода, підписана у 1:20 році Божественної Доби підпорядкувала Церкві Інквізицію та новостворені Кола магів. Інквізиція розділилася на два нові угруповання: Орден храмовників, що мав опікуватися Колами і полювати на відступників та малефікарів, та Шукачів істини – наглядачів за храмовниками та особливих агентів Божественної.
До 1:45 року Божественної Доби вчення Андрасте поширилися в Антиві.[8] Антиванські Ворони розпочали свою діяльність, як філія Церкви. На схилах на північ від Тревізо орден монахів скористався травами, що росли у садах їхнього монастиря задля протистояння правлінню деспотичного герцога у єдиний можливий для монахів спосіб.[9]
Напруга у відносинах між Тевінтерською та Орлейською Церквами досягла кульмінації за Доби Веж через розбіжності у значенні заповіді про те, що «магія має служити, а не повелівати». У Тевінтері, де магія вважалася цінною рисою, яку шанували та вдосконалювали шляхом особливого вибіркового розмноження серед вищого класу суспільства,[10] ченці проповідували, що магія має служити заради найвищого блага та не керувати розумом інших людей, що на їхню думку втілювалося найкращим чином, надавши магам місця у владі. Коли Орлейська Церква зрештою дізналася про це у 3:87 році Доби Веж, Божественна Благовіста ІІ наполягла, щоб ті повернулися до орлейського варіанту Псалму. Тевінтерці відмовилися, звинувативши Валь Руайо у нечестивості. Божественна Благовіста ІІ проголосила їх усіх єретиками, що підштовхнуло Архонта обрати Імперським Божественним верховного пастора Вальгаїла, чоловіка та мага Кола.[11][12]
Завдяки сильному впливу на народ, Церква може чинити значний політичний тиск на панівні верстви в багатьох галузях, що становлять інтерес. У надзвичайних ситуаціях та в ім’я Андрасте, Божественна може бути вимушена проголосити Священний Похід. На ці хресні ходи зібралися армії, що налічували тисячі задля знищення єретиків та ворогів Творця. Перший Похід після смерті Андрасте був проголошений проти ельфів з Долів, що призвело до указу Божественної Ренати І про створення відлюдинців та знищення всіх церковних витворів мистецтва та згадок про ельфів, крім однієї оригінальної фрески Шартана з обрізаними вухами. Точна копія знаходиться в Орлейському університеті.[13] Наступні п’ять Походів були на Тевінтерську імперію, а недавні – на к’юнарі за підтримки Тевінтерської Церкви.
Вірування та ритуали[]
Кредо Церкви полягає в тому, що Псалом Світла має бути поширений усіма чотирма сторонами світу та серед усіх рас, оскільки тільки тоді, коли всі народи приймуть Псалом та діяти за його вченнями, Творець повернеться та поверне світові його колишню славу. Таким чином, Церкву в Тедасі можна вважати деїстичною, оскільки Творець залишив світ та не дослухатиметься до молитов та ніяк не діятиме, поки людство не поверне собі Його прихильність. Церковнослужителі часто моляться у будівлях, що називаються церквами (або храмами). Вони є майже у кожному селищі, містечку та місті, та деякі з них мають дошку оголошень, за допомогою якої члени громади можуть розмістити прохання про допомогу. Церкви також надають громаді практичні послуги, піклуючись про хворих та збираючи пожертви для бідних. Церква забезпечує подорожніх гостинним притулком та є громадським засобом комунікацій. Якщо неписьменний простолюдин матиме відправити повідомлення до іншого міста, освічені служителі Церкви напишуть та відправлять листа за нього. Превелебні матері також можуть проводити весільні церемонії та узаконювати шлюби.
Орлейська Церква[]
- Основна стаття: Орлейська Церква
Оскільки Орлейська Церква є більшою галуззю андрастиянства, її вірування поширені в усьому Тедасі. Вона є панівною релігією у Ферелдені, Неваррі, Орлеї, Антиві, Вільних Марках, Андерфелсі, та має значну кількість послідовників у Ривейні.[14] Хоч деякі держави відрізняються своїми особливими ритуалами, наприклад Неварра та її поховальні обряди, всі вони поділяють деякі основні погляди, на відміну від Тевінтерської Церкви.
По-перше, вони вірять, що магія – це згубний вплив, який треба контролювати. Здебільшого це пов’язано зі схожим поглядом на те, що стародавні магістри спричинили руйнування Золотого Міста та створення темнородів. Ці події відомі, як Другий гріх людства, який зазвичай вважають доказом того, що магія породжує жагу до отримання влади та слави за будь-яку ціну. Через ці переконання щодо небезпеки магії, Орлейська Церква має прямий контроль над Колом магів, а також Орденом храмовників та Шукачами істини. Вона також ретельно контролює постачання ліріума, який надається магам Кола для створення зачарованих предметів або використання учнями під час Терзання, а також храмовникам, які вживають його для вдосконалення своїх протимагічних здібностей.
Посилаючись на зраду Маферата, Орлейська Церква вірить в те, що чоловіки не гідні займати керівні посади для духовенства. Внаслідок цього чоловікам заборонено займати посади, вищу за посаду брата.
Тевінтерська Церква[]
- Основна стаття: Тевінтерська Церква
Тевінтерська Церква відокремилась від Орлейської у 3:87 році Доби Веж через їхні розбіжності у тлумаченні образу Андрасте та її вчень, особливо щодо магії. Внаслідок цього, вона суттєво менш поширена у Тедасі і є панівною релігією лише у Тевінтері, а також у незначних масштабах в Сегероні.[15] Вони тлумачать слова Псалму про те, що «магія має служити, а не повелівати» так, що маги мають використовувати магію відповідально, та магістри при владі сприяють найвищому благу. Вони також стверджують, що сама Андрасте була надзвичайно могутньою магесою.[10]
На відміну від Орлейської Церкви, вищі верстви духовенства Тевінтерської Церкви доступні як для жінок, так і для чоловіків. По суті, Імперський Божественний, якого тевінтерці вважають «Справжнім Божественним» завжди є чоловіком, на відміну від «Білої Божественної» з Орлею, яка завжди є жінкою. До того ж, Тевінтерська Церква заперечує віру Орлейської Церкви у Другий гріх, натомість стверджуючи, що це всього лише вигадки, що темнороди існували завжди та що магістри та Мор ніяк не пов’язані.[16][17]
Тевінтерська Церква також не має прямого контролю над Колами магів, якими натомість керують високопоставлені магістри. Хоч Тевінтерська Церква має свій Орден храмовників, вони не пов’язані із храмовниками з півдня та не вживають ліріум для протидії магії. Внаслідок цього Імперські храмовники в першу чергу є солдатами, які забезпечують дотримання тевінтерських законів.[18] Тевінтерська Церква не має власного еквівалента Шукачам істини.
Після схизми, Тевінтерська Церква відмовилася від орлейського церковного календаря, який починається з обрання першої Божественної, Юстинії І, та повернулася до використання Імперського календаря, що бере початок із заснування Тевінтерської імперії.[19]
Лжевчення[]
Хоча обидві андрастиянські Церкви представляють панівну релігію у більшій частині Тедасу, вони розпочали своє існування як одні з багатьох культів Андрасте. Ці альтернативні тлумачення образу Творця та його пророчиці обидві Церкви вважають єрессю, хоча декілька з них пережили століття поширення андрастиянства.
Мечі Гессаріана[]
- Основна стаття: Мечі Гессаріана
Мечі Гессаріана – секретна спілка, яка вірить в те, що саме їх було обрано для суду за словом Андрасте над слабкими та підкупленими. Вони походять від тевінтерського раба на ім’я Трефір, який нібито отримав меч, що вбив пророчицю, від самої Андрасте після її смерті. Відтоді вони вважають носія меча її знаряддям та їхнім лідером.
Доньки Співу[]
- Основна стаття: Кодекс: Доньки Співу
Доньки Співу, до яких попри назву входили чоловіки, хоч ті все одно називали себе «доньками», були гедоністичним культом, який шанував «союз» Андрасте та Творця сильніше за все інше. Культ знаходився у селищі Вірле на Ґізленських полях. Вони відмовилися озброюватися, коли Кордилій Дрейкон спалив Вірле вщент та схопили або вбили більшість членів культу.
Послідовники Андрасте[]
- Основна стаття: Послідовники Андрасте
Коли Андрасте спалили у Мінратосі, декілька її послідовників забрали її прах та сховали його глибоко у Морозному хребті в її рідному Ферелдені, де заснували Гейвен та збудували Храм Священного Праху. Зрештою Послідовники повірили в те, що Андрасте переродилася у подобі вищої дракониці, та перетворилися на драконячий культ.
Порожні[]
- Основна стаття: Кодекс: Порожні
Порожні були апокаліптичним культом з Неварри, який проіснував зовсім недовго. Вони вірили, що смерть Андрасте сповіщає про кінець світу, бо гнів Творця незабаром його знищить через те, що Андрасте зрадили. На їхню думку, Мор став обраним інструментом Творця у знищенні світу й через це вони відшукали темнородів, щоб допомогти їм розповсюдити Мор. Очікувано, культ був знищений після того, як став на шляху темнородської орди під час Другого Мору.
Орден полум’яної обітниці[]
- Основна стаття: Орден полум’яної обітниці
Заснований у буремні часи першої Інквізиції, Орден полум’яної обітниці вірить, що світ має бути знищеним, щоб перетворитися на рай. Перша Інквізиція розгромила «Обітників» у відкритому бою, але ті вистояли протягом століть та час від часу з’являлися, щоб виступити проти Шукачів істини, яких вони вважають загарбниками.
Сектанти Зимодозорної вежі[]
- Основна стаття: Сектанти Зимодозорної вежі
Представники культу Зимодозорної вежі поклоняються Пролому, оскільки вірять, що саме Творець створив його та розчинив небо, щоб Його піддані повернулися до Нього у Золоте Місто. Хоч вони і шанують Андрасте, вони не визнають Псалом Світла, оскільки вважають його хибним.
Культ Андрасте у масці[]
Культ Андрасте у масці – окреме угруповання, поширене у західному Орлеї, яке вшановує образ Андрасте-мисливиці.[20]
Церква Завмерлого язика[]
Церква Завмерлого язика – окремий андрастиянський «культ маніяків» розташований у Денеримі, який вживає запобіжних заходів щодо гріхів. Він отримав свою назву через їхній звичай відрізати язики дітей, які можуть вирости та промовляти єресь про Андрасте та Творця.[21]
Записи Кодексу[]
Кодекс: Андрасте: Наречена Творця- Кодекс: Заснування Церкви
- Кодекс: Історія Церкви: Розділ перший
- Кодекс: Історія Церкви: Розділ другий
- Кодекс: Історія Церкви: Розділ третій
- Кодекс: Історія Церкви: Розділ четвертий
- Кодекс: Шукачі істини
Дивіться також[]
- Орлейська Церква
- Тевінтерська Церква
- Орден храмовників
- Імперський Орден храмовників
- Червоні храмовники
- Посібник храмовника
Галерея[]
Посилання[]
|
| ||||||||||||||||||||||||