Хоча офіціально Антива є монархією, насправді це плутократія, в якій головує група торгових принців — очільників банків, торговельних компаній та виноградників.[1] Королівський рід залишається неперервним вже дві з половиною тисячі років, але вони мають так мало справжньої влади, що більшість людей поза Антивою думають, що в Антиви взагалі немає короля.[2]
Правонаступництво[]
Правонаступництво в Антиві є спадкоємним. Королівських байстрюків, щоб вони не становили загрози королівському роду, іноді ставлять перед вибором: або вигнання, або приєднання до Антиванських Ворон.[3] Ворони також часто відіграють суттєву роль у внутрішній політиці Антиви, диктуючи її правонаступництво.[4]
Завдяки королеві Аші Кампана, також відомій як «Королева-мати Тедасу», яка влаштувала шлюби своїх дітей та внуків зі стратегічно важливими родинами Тедасу, антиванська королівська сім’я має родинні зв’язки з імператрицею Орлею, принцом Старкгейвена, королем Неварри, сімома герцогами Андерфелсу, а також кількома магістрами Тевінтеру.[5]
Відомі можновладці та вельможі[]
Королі та королеви[]
У хронологічному порядку:
- Король Ґіомар Молодший — особисто обезголовлював усіх, кого визнавав винними, стверджуючи про надане йому Творцем право судити та карати. Убитий Антиванською Вороною Каллісто ді Бастіон у 4:22 Чорної.[6][7]
- Королева Аша Субіра Багадур Кампана — ривейнська принцеса, народилася у 4:30 Чорної. Дружина короля Алонзо Кампани. Стала відома як «Королева-мати Тедасу».[5][8][9]
- Король Алонзо (Даріо) Кампана — чоловік королеви Аши. У деяких джерелах його ім’я зазначено як Алонзо,[5] але іноді його також називають Даріо.[8]
- Король Елаудіо — убитий на початку Четвертого Мору у 5:12 Священної власною королівською гвардією за те, що завчасно до нападу темнородів не організував евакуацію міста Антива.[10]
- Королева Джувана — дружина Елаудіо. Вбита Архідемоном Андоралом під час евакуації з міста Антива на початку Четвертого Мору в 5:12 Священної.[10]
- Король Азар Адальберто Кампана — брав участь у битві при Айзлі в 5:24 Священної, коли йому врятував життя Ламбер Вальмон.[11]
- Королева Мадріґаль — убита за загадкових обставин у 5:99 Священної. Через її вбивство Божественна Феодосія І назвала прийдешню Добу Сталевою.[12][13][14]
- Король Семіон — посів місце своєї кузини королеви Мадріґаль. Відомий тим, що побудував в’язницю Велабанчель. Кажуть, що він загинув на пожежі — але подейкують, що його вбили Ворони.[15]
- Король Наталь — правив у 9:28 Дракона.[16]
- Король Фульґено ІІ — править у 9:41 Дракона;[17] батько В’яґо де Ріва.[18] Призначив Жозефіну Монтільє амбасадоркою до Орлею.[19]
Принци та принцеси[]
У хронологічному порядку:
- Принц Еладіо – син королеви Мадріґаль. Мав посісти трон після смерті своєї матері, але зник за рік до свого повноліття та коронації.[20]
- Принц Ензіо ді Тревізо – був убитий у 6:32 Сталевої.[21]
- Принц Естефан – став батьком багатьох незаконних байстрюків, серед яких, наприклад, Ріннала. Убитий Воронами за роман із заміжньою дворянкою.[22]
- Принц Езрин – брат принцеси Ференни. Спочатку він був одинадцятим у черзі на престол, але «піднявся» до четвертої сходинки, коли успадкував управління підрозділом Ворон від свого діда та замовив убивства інших членів королівської родини. Зрештою король Антиви найняв три інших підрозділи Ворон, щоб вони вбили самого Езрина (в чому брав участь і Зевран Аранай).[23]
- Принцеса Ференна — сестра принца Езрина, яка підтримала брата, коли король обернувся проти нього. Колишня ціль Зеврана Араная.[23]
Невідомі дати:
- Принцеса Лівіана — засновниця дому Валісті. Стала Першим Пазурем Ворон, а потім через шлюб стала частиною торгового дому Авастана.[4]
Торгові принци та принцеси[]
Лорди та леді[]
- Жозефіна Монтільє
- Адорно Чель Отранто
- Ламбер Вальмон — отримав дворянський титул за те, що врятував життя королю Азару Адальберто Кампані під час битви при Айзлі у 5:24 Священної; він також одружився з однією із дочок короля.[11]
Видатні роди[]
- Кампана — королівська родина Антиви.
- Монтільє — родина Жозефіни, радниці та дипломатки Інквізиції.
- Валісті — родина торгових принців та один з основних домів Антиванських Ворон.
Дивіться також[]
- Ферелденське можновладство та вельможество
- Орлейське можновладство та вельможество
- Неваррське можновладство та вельможество
Посилання[]
|