Князівство Антива, або просто Антива (англ. Antiva) — це плутократична нація у північно-східній частині Тедасу, відома своїм вином, мореплаванням та торговцями. Хоч там і небагато власних ресурсів, розташування Антиви зробило її центром торгівлі на півночі. Торгівля антиванськими винами підкріплюється плідними виноградниками та агресивним підходом до торгівлі з іншими націями, тож вони є одними з найбільших ресурсів країни, що дозволяє відносно квітуче життя своїх громадян. Через це її столиця, місто Антива, є одним з найбільш заможних міст Тедасу.[1] Антива зазвичай приймає нейтральну та пасивну позицію в транскордонних конфліктах. Хоч у неї немає власної армії, репутації Антиванських Ворон, найбільш смертоносної гільдії вбивць всього Тедасу, зазвичай вистачає для відлякування інших націй від відкритого конфлікту.[1]
Історія[]
Історію Антиви можна відстежити від піратів та торговців, що осіли на берегу затоки Ріальто, побачивши вигідні можливості в торгівлі на землі. Через роки на берегах сусідні населені пункти сформували чисельні альянси, врешті-решт об’єднавшись у місто-державу Антива. Важливість торгівлі призвела до сильних позицій торговців в Антиві.[1] В стародавні часи Береґранд, відомий своїми видатними знаннями та вміннями гном з королівства Ґундаар, допоміг Антиві значно розширити свою військово-морську міць.[2] В -30 Стародавньої, місто-держава Антива перетворилося в повноцінну націю.[3]
Починаючи з 1:45 Божественної, Церква поширилася на схід в Антиву, і вчення про Андрасте здобули прихильність серед громадян,[4] зрештою ставши основною релігією Антиви.[1]
Антива зазвичай лишалася нейтральною в конфліктах її сусідів, хоч і виступила союзником деяких міст-держав у Вільних Марках в періоді між 2:15 та 2:45 Слави, щоб зупинити територіальні просування короля Старкгейвену Файруса.[5][6] В 2:33 Слави антиванські міста об’єдналися під одним спільним прапором, щоб краще захистити себе.[7] Загроза нападу від Старкгейвену зникла в 2:45 Слави, коли короля Файруса зрадили його тевінтерські союзники та імперія анексувала Старкгейвен.[8]
У 4:30 Чорної в Ривейні народилася Аша Субіра Багадур.[9] Вона вийшла заміж за короля Антиви та зрештою стала відома як «Королева-мати Тедасу» після створення кількох союзів між її нащадками та іншими королівськими та вельможними родинами Тедасу.[5][10]
Четвертий Мор розпочався в 5:12 Священної після пробудження Архідемона Андорала.[11] Темнороди зосередилися в Антиві, і країну було захоплено. Місто Селені пало після чотириденної облоги. Після цього сили темнородів посилено пішли на місто Антиву. Перед початком облоги, керівну родину Антиви було вбито їхньою королівською охороною через відмову евакуювати містян. Місто Антива було знищено.[5][12] Мор закінчився в 5:24 Священної. Темнородську армію було переможено в битви при Айзлі в Ривейні, де Ґарахел загинув після вбивства Андорала.[5][13] Під час битви, орлейський капітан Ламбер Вальмон врятував короля Азара Адальберто Кампана, а ті члени королівської родини Антиви, що лишилися в живих, прийшли правити країною після завершення Мору.[14]
У 5:99 Священної було вбито королеву Мадріґаль Антиванську. Її було знайдено з чотирма сталевими мечами в грудях, і багато хто припускає, що це була справа рук Ворон. Через цей інцидент Божественна Теодосія I назвала наступну добу «Сталевою Добою».[5][15][16][17]
На початку Сталевої Доби, до Пар Воллену прибули к’юнарі, які швидко почали захоплювати території на континенті. Між 6:32 і 42 Сталевої, Антива була завойована загарбницькими військами к’юнарі.[18] В 7:25 Бурі було проголошено перший Священний похід на к’юнарі. Другий Священний похід почався у невизначений час та закінчився в 7:52 Бурі після того, як к’юнарі захопили більшу частину Антиви.[19] Місто Тревізо було спалене визвольними військами Орлейської та Імперської Церков.[20] В 7:84 Бурі Третій Священний похід закінчився підписанням Лломерринської згоди, і Антива була звільнена від впливу к’юнарі.[21]
У 8:99 Благословенної в Тедасі, а саме в Антиві, вперше з’явилися дракони, які потім поширилися на Орлей та Неварру, де спустошили сільську місцевість. Спроби зменшити кількість драконів призвели до великих втрат.[22]
На початку Доби Дракона в Антиві розпочалася громадянська війна, відома як «Ера Трьох королев».[23]
Місце в сюжеті[]
Dragon Age: Тевінтерські ночі[]
К’юнарі вербують Еміля Кортеза, Пазура Антиванських Ворон, і переконують його вбити інших Пазурів, пообіцявши мирний переворот. Еміль вбив трьох Пазурів, перш ніж інші четверо дізналися про його зраду та вбили його за це.[24]
Поки летимо[]
Врешті-решт, в Тревізо увійшли та захопили Антаам. К’юнарі-загарбників вів Даатрата, член Антааму, якого прозвали М’ясником за його жорстокість. Антиванські Ворони активно брали участь в повстанських діях, прибравши таких лейтенантів-к’юнарі, як Каатрата Батіг, та знищили к’юнарійські сховки зі зброєю.[25]
Географія[]
Антива межує з затокою Ріальто та Ривейном на сході, Тевінтерською імперією на заході та Вільними Марками на півдні. Країна насолоджується теплим північно-східним кліматом. Більша частина Антиви знаходиться на узбережжі, що полегшує мореплавання. П’ять з великих міст є портовими містами, включно зі столицею Антиви, містом Антива.
Міста і селища[]
- місто Антива — столиця Антиви.
- Бастіон
- Бриннлоу[24]
- Ґенеллан — одна з провінцій.[26]
- Ріальто
- Салле
- Селені — річкове місто, яке славиться витонченими мостами та скульптурами; одне з перших міст, зруйнованих на початку Четвертого Мору.[27] Під час Доби Сталі було обложене к’юнарі, але вони пішли, коли побачили дракона, що пролітав повз, якого нібито прикликала відьма хащі, Явана.[28]
- Тревізо
Регіони[]
- Білий щовб
- Вейри
- Зелені Доли
- затока Ріальто
- Суходоли
- болота Телларі
- Тихий гай
- Arvaud's Barrow[29]
- Verdant Isle[24]
Культура та суспільство[]
Походження сучасної Антиви лежить в альянсі піратів та гульвіс, які надавали перевагу безпечнішому та більш прибутковому життю на землі замість небезпечного життя в морі. Вони оселилися на західному березі затоки Ріальто, яка, однак, належала королю сусіднього міста-держави Антива. Зрештою, дві ці групи об’єдналися в один народ — націю Антиви, яку ми знаємо сьогодні.[30]
Дуелі, зазвичай не фатальні — шлях вирішення суперечок серед знаті.[31]
Одна вкрай примітна жінка в антиванській історії — та що там, історії всього Тедасу — народжена в Ривейні королева Аша Кампана, також відома як Аша Субіра Багадур Кампана, Ґана з Айзлі. Донька заможних торговців, що вийшла заміж за слабкого короля Даріо Кампана під час Чорної Доби, і не могла не лишити свій слід в історії. Вона бажала, щоб Антива мала більшу та могутнішу роль в політиці Тедасу. Вона одружила своїх дітей та онуків з вельможними та королівськими родинами по всьому континенту, через що історики називали її «Матір-королева Тедасу». Кажуть, що вона мала нащадків серед знаті Орлею, Неварри, Старкгейвену, Андерферсу та навіть серед деяких тевінтерських магістрів.[32][10]
Сатиналія — тедасійське свято. Воно супроводжується шаленим святкуванням, носінням масок, а місцевий дурень на один день стає правителем міста. Зокрема в Антиві Сатиналія триває щонайменше тиждень, потім йде тиждень посту.[1] Свято відбувається на початку умбраліса.[33]
Антива має довгу історію лялькарства. Хоча основна мета лялькових вистав — розваги, вуличні вистави коментують різні політичні проблеми. Антиванські Ворони відомі тим, що використовують такі вистави, аби надіслати публічні повідомлення. Антиванський підхід до лялькарства був натхненний звичками антиванських долійців будувати «лісові маріонетки», щоб відлякувати людей від своїх кланів.[34]
Їжа[]
- Дивіться також: Їжа та Алкоголь
В Антиві зазвичай вечеряють пізно вночі.[35] Страви, що подають антиванським вельможам, екстравагантні та поблажливі, а приймання їжі складається з десяти страв.[36][37] Першими йдуть антипасто (тобто закуски) та прімо, тобто, перша страва.[38] Качіо е пепе,[39] посипаний цукром лимонний торт,[40] нарізка[41] та паея часто подається з вином або кавою.[24] Крім того, антиванці часто п’ють каву разом з амацакафе: алкогольним напоєм, який зазвичай п’ють після кави, щоб приглушити її смак або ефект.[25]
Основні інгредієнти антиванської кухні — оливки, трюфелі, паста, баранина, сир, вершки, пасльонові, наприклад, баклажани,[36] рис,[42] риба та морепродукти, такі як каракатиця, молюски, креветки та устриці.[43] Інші відомі інгредієнти з Антиви — антиванський перець,[44] антиванське шнур-насіння,[45] каперси, виноград, овес, апельсини, маракуя,[46] арахіс та пшениця. Однак, рис — це культура, яку Антива рідко експортує, дозволяючи зерну лишитися відносно дешевим у порівнянні з іншими видами зерна. Це робить рис основною складовою страв для усіх антиванців, особливо бідної верстви населення. Наприклад, «корм для ворон» — це проста та доступна страва з рису, яку роблять з цибулею та маслом. Назва страви походить від Антиванських Ворон.[42]
Таку традиційну страву як Качіо е пепе також часто їдять бідняки. Рецепт вкрай простий і потребує лише декількох інгредієнтів — пасту, перець та сухий сир — але, як відомо, помилитися дуже легко. Соус має мати м’яку консистенцію без грудочок.[47] Паея — страва, що роблять з рису, шафрану та різного виду морепродуктів, наприклад, креветок, каракатиці та молюсків. Хоча її зазвичай готують в широкій неглибокій сковорідці, відомій як паельєра, цю страву можна приготувати у майже будь-якій достатньо глибокій сковороді. В деяких місцях Антиви паельєру також називають «паея».[43]
Інші відомі антиванські страви — гарнір «антиванські оливки» — мариновані в оцті оливки, начинені каперсами. Рибна юшка — густий та вершковий класичний антиванський суп, популярний в місті Антива.[48] Ньокі[49] — паста, зроблена з яєць, солі, картоплі, борошна та пшениці. Один з варіантів цієї страви готується з сирним соусом та цибулею-порей.[37] В Антиві також є унікальний десерт — антиванські яблучні бомби. Гаряча, солодка випічка, начинена яблуками і зроблена за подобою запальних бомб Антиванських Ворон, як за формою, так і за жаром.[50] Антиванський «сьорб-сьорб» — це міцний алкогольний напій, який полюбляють вельможі, що хочуть здаватися небезпечними, хоча зазвичай їх горлянки міцно тримають справді небезпечні люди.[51] Існує припущення, що він називається «сьорб-сьорб», оскільки важко зробити більше ніж один ковток за раз, і за кожним ковтком має «слідувати сьорб чогось іншого», наприклад, води.[52]
Під час окупації Тревізо у війнах к’юнарі або нових Священних Походах, їжа голоду, відома як енергетичні кульки Тревізо, була винайдена, щоб допомогти людям вижити. Ці кульки складаються з арахісової пасти, вівса та сушених фруктів; вони вкрай поживні, хоч і маленькі за розміром.[53]
Політика[]
- Основна стаття: Антиванське можновладство та вельможество
Офіційно лінія королів Антиви залишається неперервною протягом двох з половиною тисяч років, але монархія вкрай слабка та фактично не має армії. В Антиві плутократія — справжня влада, що надається багатством, зосереджена в руках дюжини торгових принців. Вони не принци в буквальному сенсі, але вони головують в банках, торгових компаніях, виноробнях, кожен має персональну армію, і кожен з них веде постійно боротьбу проти інших. Вони володіють достатнім капіталом, щоб вирішити будь-які зовнішні дипломатичні труднощі за допомогою товстого гаманця або загрозою припинення торгівлі.
Попри нестачу військової традиції, існує інша причина, чому Антива рідко боїться вторгнення: сумнозвісний Дім Ворон, найбільш ефективна, дорога та загрозлива гільдія вбивць в Тедасі. Їхня слава така, що Антиві не потрібна армія. Жоден лідер не захоче віддати наказ атакувати кордони або повести війська в бій через загрозу вбивства. Навіть к’юнарі дали їм спокій.
Окрім того, королева Аши Кампани, «Королевв-матір Тедасу», створила далекоосяжну гілку союзів через обережно сплановані політичні шлюби її нащадків. Це дало Князівству Антива значний політичний захист: Розпочати ворожнечу з Антивою може означати втягнення половини Тедасу у війну.
Об’єднання антиванських піратів під назвою Фелісісіма Армада є передовою морською силою регіону. Вони отримали значний вплив, коли допомогли союзним військам у Нових Священних Походах проти к’юнарі, і тепер становлять велику загрозу в Буремному морі. Багаті торговці часто віддають перевагу заплатити лідерам Армади, аніж ризикувати своїми вантажами.
Торгівля та експорт[]
Антива, прибережна країна зі жвавими портами, сприяє торгівлі як через піратство, так і через законний бізнес. Деяка торгівля проводиться під егідою Антиванських Ворон та їхніх союзників.[54] Експорт Антиви чисельний та різноманітний. Антива відома своїми неперевершеними винами та кавою.[55] Вона також відома своїми рубінами[56] та діамантами.[57] В затоці Ріальто можна знайти перлини.[24] Антиванська обробка шкіри вкрай вишукана, і їй заздрять майстри з усього світу.[58] Окрім цього, Антива виробляє чудове ткання[59] та свій відомий шовк.[60] Антиванські майстри також відомі виробництвом порцеляни такої якості, що крізь неї просвічує світло,[61] а також виробами з дерева.[62] Країна насолоджується торгівлею з різними націями, включно з імперією Орлей,[57] до якої експортуються антиванські оливки,[63] портвейн та бренді,[64] апельсинова есенція[65] та інша їжа. Хоча країна також виробляє багато рису, тільки невелика частина йде на експорт, а більша частина використовується всередині країни.[42]
Відомі антиванці[]
- Повний список дивіться тут: Категорія: Антиванці
- Примітка: Список нижче може включати людей антиванського походження або антиванської національності.
- Андаратея Канторі — Шоста Пазур Антиванських Ворон.
- Капітан Арістід — доручений розслідувати вбивство королеви Мадріґаль.[17]
- Королева Аша Субіра Багадур Кампана — «Королева-мати Тедасу».[5][9][10]
- В’яґо де Ріва — позашлюбний син короля Фульґено ІІ: П’ятий Пазур Антиванських Ворон.
- Жозефіна Монтільє — амбасадорка та головна представниця Інквізиції.
- Зевран Аранай — ельф-розбійник та досвідчений вбивця.
- Іветт Монтільє
- Майстер Іґнасіо
- Ілларіо Деяморте
- Калієн д’Еваліст
- Кастійон
- Катеріна Деяморте — Перша Пазур Антиванських Ворон.
- Клаудіо Валісті — торговий принц та Третій Пазур Антиванських Ворон.
- Луканіс Деяморте
- Королева Мадріґаль — королева, чиє вбивство призвело до назви Сталевої Доби.
- Оріана Кусланд
- Верховода Полара — Вартова-Верховода Ферелдену (до Дункана) до її таємничого зникнення.[66]
- Явана
Записи Кодексу[]
- Кодекс: Антива
- Кодекс: Зевран Аранай
- Кодекс: Корсари Буремного моря
- Кодекс: Береґранд Зухвалий
- Кодекс: Королева Аша Антиванська
Цікавинки[]
- Антиванці зазвичай спілкуються з італійським[67] або іспанським акцентом. Деякі антиванці в грі можуть казати слова з обох цих мов. Зевран в Dragon Age: Початок може випадковим чином казати «Sì, amor?» («Так, любов моя?»), якщо обрати контроль над ним в групі. Схожий випадок з Вінченто в Dragon Age II, який каже «Maldición» (іспанський термін для «дідько» або «прокляття», залежно від контексту). Також зустрічаються інші культурні посилання, наприклад, качіо е пепе та паея (традиційні італійська та іспанська страви відповідно). Окрім того, Антива має різні посилання на культуру Іспанії: властиві Іспанії назви, або посилання на іспанську історію як Фелісісіма Армада, історичний відомий іспанський флот.
- З політичного погляду Антива схожа на вигадану версію середньовічного міста-держави на кшталт Венеції. Міста Тревізо та Ріальто є справжнім венеційським містом (у випадку з Тревізо) та назвою найбільшого та найвідомішого венеційського мосту (Понте Ріальто). Антива спочатку мала називатися Калабрія (тільки через цікаве звучання, а не через схожості з однойменним регіоном в Італії) і через це її помилково називають Калабрією в Dragon Age: Украдений трон та в деяких локалізаціях Dragon Age: Початок.[68]
- У своєму діалозі з Морріґан, Зевран згадує чутки про відьму хащ, що оселилася в антиванських болотах Телларі. Чутки справдилися в Dragon Age: Тихий гай, де з’ясувалося, що в болотах Телларі живе відьма хащ, на ім’я Явана.
- Символ Антиви — золотий драконець.[69][12]
- Король Мерик Тейрин володів туалетним столиком з червоного дерева — подарунок від Антиванської королівської родини.[70]
- Девон натякає, що антиванські бабусі іноді пильно слідкують за спробами молодших членів родини приготувати соус для Качіо е пепе, схвалюючи тільки тоді, коли досягається правильна консистенція.[47]
Посилання[]
|
|