Велика Гра

Про основний квест у DLC Пісня Леліани, див. Велика Гра (квест)

“	«Орлей створює видимість розкоші, але аристократія дотримується системи соціальних перегонів під назвою Велика Гра. На урочистих балах гуляють як друзі, так і вороги, а барди тим часом роблять свої ходи завдяки шантажу, крадіжкам та вбивствам, що доволі часто тішить їхніх же жертв. Контроль над цими дійовими особами є ще однією частиною гри».	„
	— з ферелденської книги

Велика Гра (англ. The Grand Game), також відома, як просто Гра (англ. The Game) — термін, яким позначаються політичні махінації вельмож та правителів Орлею. Орлейська політика – це неймовірно складна «гра» або «танок» інтриг, зваблення, амбіцій та скандалів; такий підхід до політики, високої культури та моралі є суттєво орлейським. Політичні та родинні міжусобиці, що характеризують Гру є такими ж звичними, як і прилюдне носіння масок: ця звичка дійсно є невіддільною частиною Гри в її найбільш очевидній формі.

Опис

Для орлейського вельможества статус та зовнішній вигляд ставиться понад усе. Орлейська культура відома своїми міжусобицями, під час яких кожна з родин певною мірою бере участь у процесі, відомому як «Велика Гра».

Ціллю Гри є випередження конкурентів-вельмож, що часто здійснюється за допомоги елітних довірених осіб, яких називають бардами. Щоб вибитися серед занепадницького орлейського суспільства та пихатого вищого класу, дозволеними є багато речей. Головне правило Гри наступне: якщо гравця не спіймають, дозволено все, навіть убивство. Однак, як би це не було парадоксально, безпосередня винуватість є небажаною, але заслуги необхідні бути визнаними. І дійсно, гравець, відомий своєю вправністю здобуває стриману повагу його або її суперників. Через таку напругу Гра є програшною справою для непосвячених; кажуть, що під час Гри пролилося більше крові, ніж за будь-якої війни в Орлеї.

Інші держави вважають, що нижчі класи Орлею ненавидять Гру, оскільки та нібито їх пригнічує. Однак більшість простолюду також бажає вибитися в люди, і через марні надії знайти щедрого патрона або достатньо коштів для отримання титулу від Ради Герольдів вони напрочуд спокійно ставляться до всіх крайнощів Гри. Однак Орлей не є такою меритократією, якою здається, і часто Гра відділяє зерна орлейського суспільства від полови.

Також дивною є присутність Церкви у Грі. Хоч зазвичай вони вважаються поза Грою, орлейські храмовники та духовенство часто беруть в ній участь. Божественна Юстинія V була відома, як одна з найкращих учасниць Гри.

Орлейське вельможество схильні привселюдно носити дуже вишукані маски. Ці маски передаються у спадок та визначають родину й соціальний клас майже так само точно, як геральдика: певна родина може бути пов’язана із зображенням лева на гербі, та за відповідними масками лева її можна буде розпізнати на людях. Слуги носять простішу версію маски цієї родини. Родинні символи добре відомі орлейській спільноті; якщо стане відомим те, що хтось спробував носити маску, яка не належить його роду, той дуже швидко зустріне свою смерть.

Використання косметики є ще однією поширеною традицією як для жінок, так і для чоловіків Орлею. Косметикою користуються навіть шевальє. Існують чоловічі та жіночі види макіяжу, однак іноземцям складно їх розрізнити. Використання макіяжу – важливий показник соціального положення. Його якість та своєрідність (незвичні відтінки та текстури високо цінуються) багато говорить про статус людини.

Історія

Духовною засновницею Гри є Єшева, відома як «мати Орлею» та кюйя орлейського племені циріан. Вона була дружиною двох синів Маферата та Андрасте, й використала обох, щоб захистити свій народ від культурного втручання аламаррі.

Коли імператор Кордилій Дрейкон І заснував Орлейську імперію, місцева знать мала заплутану систему титулів. Бувши занепокоєним громадським неспокоєм, спричиненим їхньою частою жорстокою боротьбою за ранги, Дрейкон усунув всі титули, окрім імператора, лорда та леді. Замість того, щоб покласти край Грі, його дії зсунули її фокус на отримання символів престижу, наприклад патронажу або родинних зв’язків. Це сприяло зростання соціальної боротьби, яка є резон д’етр, або причиною існування Гри.

Під час орлейської окупації Ферелдена, король Меґрен намагався впровадити Велику Гру серед ферелденських вельмож. Він постановив, що кожен представник вельможества матиме носити найвигадливішу та найкрасивішу оздоблену маску, яку тільки знайде. По закінченні кожної події при дворі вельможа, який на думку Меґрена мав найгіршу з масок, мав бути покараний. Це викликало значний попит на маски та їх виробників, що ледь не призвело до колотнечі на вулицях. Зрештою, ймовірний вбивця скористався можливістю та проник до палацу, внаслідок чого командир королівської варти був змушений благати Меґрена змінити своє рішення. Таким чином Меґрен вирішив скасувати указ та поклав край короткому впровадженню Великої Гри у Ферелдені, що стало полегшенням для багатьох.

До того, як та померла приблизно після 9:20 року Доби Дракона, найголовнішим виграшем у Грі була прихильність леді Мантільйон. Вважається, що вона була коханкою покійного імператора Флоріана й таємно правила Орлеєм, вбила Флоріана та нібито посадовила на трон його небогу Селін.

Методи

Де орлейські багатства, там і зрадництво

Музика, маски, косметика та танці є наріжними каменями орлейського вищого суспільства, тому багаті маскарадні бали очікувано стають полем битви у Грі. На такі події зазвичай запрошують як союзників, так і ворогів; це зумовило появу організації бардів, мандрівних музикантів, також навчених шпигунству, злодійству та убивству. Змагання з ними кмітливістю є одним із найбільш захопливих моментів Гри, тому вельможі гостинно приймають бардів, навіть підозрюючи їхні лихі наміри. Керування цими агентами є важливою частиною Гри. Зі слів Жозефіни Монтільє, за кожним словом, жестом та виразом обличчя оцінюються та визначаються сильні та слабкі сторони, а також Гра – це Грішна благодать, в яку грають до останнього подиху, і де ніколи не можна розкривати карти своїм ворогам. Крім цього, зі слів Ґаспара де Шалона, якщо ви погано граєте в Гру, ваші вороги пошиють вас і ваших союзників у поганці. До того ж як стверджують двоє слуг у Зимовому палаці, якщо ви граєте задля перемоги, залишати для когось докази – погана ідея. І наостанок, на думку Флоріанни де Шалон, Гра ніколи остаточно не закінчується.

Убивство

Маловідомий простолюду Дім Упокоєння є організацією найманих убивць, які працюють лише на орлейське вельможество та усуває їх надокучливих конкурентів.

Барди

Основна стаття: Бард

“	Вельможі самі вирішують, хто винний. Ми в цій Грі лише інструменти.	„
	— Леліана, бардка

Леліана та Маржолен

Барди – це довірені особи, провокатори та агенти, які виконують волю заможних патронів Гри за допомогою шпигунства, підкупу, зваблення або навіть вбивства. Ці люди – елітні учасники Гри, які виконують роль менестрелів або акторів під керівництвом досвідчених бард-майстрів та часто використовують інших як пішаків у своїй роботі. Однак таке ставлення справді може нашкодити самим бардам, та часом вони можуть стати жертвою своїх колег, якщо вважатимуться менш спритними, ніж раніше.

Барди можуть служити коли й кому завгодно: магам чи пасторкам, королям чи вельможам. Їхня поява дійсно очікується в присутності впливових учасників Гри та під час вирішальних моментів, за будь-яких обставин. Присутність ця радше вітається та вважається небезпечно захопливою, ніж змушує їхніх потенційних жертв тривожитись.

Видатні учасники

Бріала – служниця та шпигунка імператриці Селін

Імператриця Селін Вальмон І – правителька Орлею, протеже Леді-вдови Мантільйон. Багатьма (разом із її двоюрідним братом та найзапеклішим суперником Великим герцогом Ґаспаром, який прагне забрати її місце на троні) вважається знавчинею Великої Гри

Лорд Еваріст Лемарк (можливо) – колишній очільник групи орлейських біженців у Смарагдових могилах. Рада Герольдів визнала «Фербенкса» єдиним нащадком лорда Жіру Лемарка та дозволила йому стати новим учасником Гри

Велика герцогиня Флоріанна де Шалон

Великий герцог Ґаспар де Шалон – претендент на орлейський трон, шевальє та протеже Леді-вдови Мантільйон

Леді Жозефіна Монтільє – колишня бардка, амбасадорка Інквізиції

Юстинія V – Божественна, раніше відома, як превелебна мати Доротея

Катріель – бардка, що діяла наприкінці ферелденського повстання

Леліана – бардка, колишня супутниця Героя/Героїні Ферелдену, пізніше Лівиця Юстинії V та розпорядниця Інквізиції

Леді Мантільйон – імовірна коханка та вбивиця імператора Орлею Флоріана

Маржолен – бардка, менторка Леліани

Маркіз Альйонський – правитель земель Альйон

Мельсандра – бардка, що працює на герцога Ґаспара

Ремаш – орлейський герцог, союзник герцога Ґаспара; відомий тим, що не став шевальє і через це не підпорядковується їхньому кодексу честі, що дозволяє йому вдаватися до всіх можливих махінацій

Перша чарівниця Вів’єн – особиста чарівниця та радниця імператриці Селін

Записи Кодексу

Кодекс: Танцювальні черевички барда

Кодекс: Єшева, мати Орлею

Кодекс: Хватка Катріель

Кодекс: Скляне виробництво маркграфства Серо

Кодекс: Орлейські монети-капризи

Кодекс: Орлейська гра інтриг

Кодекс: Орлейська імперія

Кодекс: Труднощі життя барда

Кодекс: Тінь Імперії

Тексти заміток

Замітка: Утримання

Дивіться також

Ліврея підступника