Вірші Псалма Світла

Увага! Ця стаття в процесі редагування користувачем/кою Themediocrest

Зв’яжіться з ним/нею якщо хочете щось додати або виправити.

Одна з частин Псалма Світла

Під час подорожі Тедасом ви зможете почути деякі уривки з Псалма Світла. Однак повний переспів Псалма може зайняти декілька тижнів, тому загалові він відомий лише частково.

Примітка: «Різноголосся» - це співи, які були виключені з церковного канону.

Спів Андрасте

Дивіться також: Псалом: Спів Андрасте

Андрасте 7

Най цей меч пройде крізь плоть, най кров моя окропить землю,
Най крики мої почують їх серця.
Най стану я останньою жертвою.
–Андрасте 7:12

Ті, що стануть проти тебе
Пізнають всю лють неба.
Горітимуть лани й ліси,
Моря поглинуть їх,
Вітри зітруть їх домівки
З лиця землі,
Обрушаться бурі з небес,
І кликатимуть вони ідолів своїх,
Та не чутимуть їх.
–Андрасте 7:19

Андрасте 14

Тут чорніє безодня, джерело всіх душ.
З цих вод життя починається знов.
Йди до мене, дитя, я тебе пригорну.
Тут і пізнаєш ти Вічність.
–Андрасте 14:11

Спів про Боготворення

Дивіться також: Псалом: Спів про Боготворення

Спів про Благословення

Дивіться також: Псалом: Спів про Благословення

Благословення 4

Благословенні ті, хто постав
Перед лихом та не вагався.
Благословенні ви, праведні борці.
–Благословення 4:10

Благословенні праведники просвічують шлях.
Їхньою кров’ю пишеться воля Творця.
–Благословення 4:11

Спів про Знання

Дивіться також: Псалом: Спів про Знання

Знання 2

Перші діти Творця споглядали Завісу
Та зажадали життя, якого не могли відчути самі.
Чудовиськ породила темна заздрість.
–Знання 2:1

Спів про Звеличення

Дивіться також: Псалом: Спів про Звеличення

Спів про Жалоби

Дивіться також: Псалом: Спів про Жалоби

Жалоби 1

З вод Затіння ти створив наш світ.
Затіння мінливе, але кращим став він.
–Жалоби 1:4

І ми горіли. Ми повставали та билися,
Вигадували собі ідолів,
Які б прийшли з Затіння в явосвіт,
Вклонилися їм та забули тебе.
–Жалоби 1:8

Жалоби 5

5 вірш Співу про Жалоби оповідає про заснування Творцем Золотого міста

Творець формує Затіння та духів
Не мали назв
Земля, рай, море або небо.
Панувала сама тиша.
Тоді прогримів голос Творця,
Та його найперше слово стало для нас усім:
Мріями та гадками, страхом, надією,
Безліччю можливостей.
І створив він своїх первістків.
І сказав він їм:
«Створив я вас у своїй подобі,
Пануйте над усім, що існує,
Й чинять нехай
За вашою волею.»

Золоте Місто
Тоді посеред Неба
Створив він
Золотовеже місто
Вулиць, сповнених пісні
Та стягів, що майоріють без вітру.
Там й оселився він
В очікуванні див,
Що створять його Діти.

Творець розчаровується в духах
Зібралися діти Творця
Перед його троном
Співати йому гімнів хвалебних.
Та пісні ці
Співали самі вулиці.
Золотом сяяли не вони,
А сам трон Творця.
Тримали вони знамена,
Що майоріли без вітру.

Та голос Творця похитнув Затіння
Й сказав: Створив я у своїй подобі,
Вас, дітей моїх. Панувати можете ви
Над всім, що існує. Чинять лише
За волею вашею.
Та не робите нічого ви.
Царство, що я дарував вам
Має мінливу натуру.

Затіння відокремлюється від Світу
Та втямив він, що наробив.
І покинув дітей своїх Творець,
Вихопив з Затіння
Майже все живе,
Та відділив його від Духів і проголосив:
Хай існує
Протиставлення у всьому:
Землі - небо.
Зимі - літо.
Пітьмі - світло.
І тільки я, зламавши рівновагу,
Дарую світові нове життя.

Створення людини
І ураз зникла мінлива його натура
Та стало воно непорушним,
Й отримали назви свої земля, рай, море та небо.
І зробив Творець
В явосвіті людей.
Незламних, як сама земля,
З душами, сповнених мріями,
Гадками, страхом, надією,
Безліччю можливостей.

І сказав Творець:
Молодші діти мої, ось мій вам дар:
Горітиме у ваших серцях
Невгасимий вогонь,
Всепоглинаючий і ненаситний.
Із Затіння створив я вас,
І в Затіння повертатиметесь ви
Щоночі вві сні,
І так памятатимете ви Мене.

Творець зачиняє Золоте місто
І зачинив Творець ворота
Міста Золотого
Там й оселився він
В очікуванні див,
Що створять його Діти.
–Жалоби 5:1-5:8

Сходження Прадавніх Богів
Тоді, коли не бачив Батько їх,
Первістки його створили дещо нове:
Заздрість.
Дивились вони на явосвіт
Та улюбленців Батька свого,
Й зажадали їхнього життя.
В серцях їхніх
Росла нестерпна жага.
Тоді й сказав один з первістків:
Батько наш покинув нас заради цих комах.
Ми маємо владу над Небом.
Керуймо ж і Землею
Та станьмо сильнішими за Батька нашого.

З’явились демони дітям землі в їх снах
Й назвались богами, вимагаючи вірності.
І прогримів могутній голос,
Що здригнув Небо аж до осердя:
“Невдячні! Дав я вам силу
Щоб керувати Небом,
Натомість ви створили пекло.
Як хочете ви землю, буде вона
Вашим царством!
Пориньте ж в пітьму!
Непорушного каменю
Вічними в’язнями станете ви.
–Жалоби 5:9-5:10

Каменю вічні в’язні,
Демони й майже боги
Зашепотіли людям з надр землі.
І почули тевінтерці й вклонилися
Удаваним богам знову,
За це ті відкрили їм тихо, пошепки
Секрети найтемнішої магії.
–Жалоби 5:11

Жалоби 7

Й коли обступили їх темні хмари,
Побачили вони, що посіяла пиха,
Й зневірились.
–Жалоби 7:10

Чинили люди усі
За гордістю своєю.
Страждання - нестерпне прокляття.
–Жалоби 7:11

Жалоби 8

8 вірш Співу про Жалоби оповідає про загарбання тевінтерськими магістрами Золотого міста та Перший Мор, який згідно вчень Церкви стався саме через цю наругу

Уся їхня міць та могутність
Не порятувала магістрів
Від їх смерті.
Та підказало їм серце:
Не дайте часові вкрасти
Вашу силу, як у смертних!
Ви - володарі світу!
Посядьте на Небесний трон
Та станьте богами.
І об’єднали
Вони свої сили;
Їхня магія та їхня пиха
Нищила Завісу
І все ж роздерла її.
Над ними - потоки Світла,
Попереду стоїть Небесний трон,
Під ногами -
Сліди нашого Творця,
Навколо них - тільки дзвінка
Тиша.
Та варто їм було пройти
До трону всього крок,
Прогримів голос,
Здригнувши Небо та землю
Аж до осердя:
І ось, із кожним вашим кроком
Золоте Місто втрачає цвіт,
Милуйтесь прекрасним, воно тьмяніє.
Гріх принесли ви на Небо
Й на загибель прирекли світ.
–Жалоби 8:13

Згідно Псалма Світла, магістри, що ступили у Золоте місто стали першими темнородами

Силою скинули їх назад,
Бо не мають смертні ходити
Ная́в в царстві снів,
Й було їх за це покарано:
Тіла їхні
Спотворені так, що не схожі
Вони на людей.
Втекли вони під землю,
Далі від Світла.
У вічній Пітьмі вони
Шукали підмовників своїх,
Доки не побачили здобич,
Їх Бога, їх зрадника:
Сплячого дракона Думата.
Моровиця їх спотворила і самозванця,
Їх поводир пробудився, у муках та жаху,
Й послав їх сіяти по всьому світу хаос:
Перший Мор.
—Жалоби 8:7

Як немає світла, буяє пітьма
–Жалоби 8:21

Там і жили вони, в надрах землі,
Ширили пошесть свою й розростались,
Доки не стало їх безліч.
Й разом ще глибше шукали вони,
Доки не знайшли здобич:
Бога свого і зрадника.
–Жалоби 8:27
І втекли вони у розпачі в пітьму.
–Жалоби 8:28

Ті, кого скинули з Неба,
Демони й майже боги
Зашепотіли людям з надр землі.
І почули тевінтерці й вклонилися
Удаваним богам знову,
Та за це відкрили їм тихо, пошепки
Секрети найтемнішої магії.

Але не цього хотілось удаваним богам.
Схилили вони магістрів до ще більших гріхів,
У обмін на силу і не тільки.
Пиха тевінтерців стала вічно голодним звіром,
який поглинає все і не може насититись.
Аби вгамувати його, зі спонукою їхніх богів
увійшли магістри в Золоте Місто, осердя всесвіту,
щоб забрати собі всю міць Творця.

Завдяки кривавій магії та ліріума
Тевінтерці увірвалися у оселю Творця.
Та не знайшли вони там обіцяної сили.

Увійшли вони у місто Творця, та отруїли вони його гріхами своїми.
Все золоте вмить почорніло,
І скинуто було їх назад зі світу снів у явосвіт.
Спотворені через магію та злочини їхні
Втекли вони під землю,
Бо не терпіли світла денного:
Темнороди.
–Жалоби 8:21-27

Жалоби 12

Ті, хто забажали
Загарбати Небо, знищили його.
Золото умить стьмяніло.
Та обернули тих магістрів,
Найвправніших з усіх,
Із людей на чудовиськ.
–Жалоби 12:1

Все, що породив Творець й все любе йому
У його долонях.
Де відвернув Творець свій образ -
Усюди безодня;
У світі, в Затінні,
В людських серцях та умах.

У Безодні блукатимуть, залишивши світ
Віроломні зрадники й грішники;
Назавжди відвернувся Творець від тих,
Хто непутнім був у світу очах.
Лише Спасителька тужитиме за ними.
–Жалоби 12:5

Спів про Перевтілення

Дивіться також: Псалом: Спів про Перевтілення

Перевтілення 1

Заповіді
Ці істини відкрив мені Творець:
Є лише один світ,
Життя та смерть, лише
Один бог, й саме він наш Творець.
Грішники ті, що поклоняються
Ідолам.
Магія має служити, а не повелівати.
Бридкі й безчесні ті,
Хто обернув Його дар
Проти Його ж власних дітей.
Ім’я їм - малефікари, прокляті.
Миру їм не буде в жодному
Зі світів.
Всі люди формувались руками Творця,
Від невільників
До правителів.
Тих, що кривдять
Без причини найнемічніших з дітей Його
Творець не терпить та проклинає.
Ті, хто брешуть іншим
Та свідчать неправдиво, знайте:
Правда є одна.
Творець знає все про цей світ,
Й судитиме вас Він.
Все в цьому світі скінченне.
Одному - здобуток, іншому - втрата.
Ті, хто крадуть у найближчих своїх
Завдають шкоди їхньому добробутові.
З болем споглядає це наш Творець.
—Перевтілення 1:1-5

Пітьма плазує й підкрадається вві сні.
Шепоче поночі палкі слова брехні.
–Перевтілення 1:5

Перевтілення 10

Але та, хто каятиметься,
Чию віру не похитне пітьма,
Знатиме спокій.

Проповідь Андрасте на Валарійських полях
Багато є тих, хто тоне в гріху,
Хто зневірився та втратив себе,
Але та, хто каятиметься,
Чию віру не похитне пітьма,
Хто не матиме
В серці пихи та зловтіхи над слабшими,
Хто цінує закони Божі, знатиме
Спокій та благословення Творця.
Світло вбереже її
Й вестиме її через усі світи.
Бо та, хто повірить у Творця, прагне вогню.
Як метелик, що летить у полум’я,
Крізь вогонь вона має тяжіти до Світла.
Завіса роздасться перед нею,
І не боятиметься вона смерті,
Бо стане Творець її суттю, її провідником, щитом її та мечем.
–Перевтілення 10

Перевтілення 12

Молитва Андрасте перед облогою Мінратоса
Творцю, почуй мій клич:
Веди мене крізь найтемніші ночі.
Зміцни серце моє від зваб лукавого.
Даруй мені спокій найтепліших місць.

О Творцю, вклоняюсь я:
Йду тільки туди, куди накажеш,
В місця, що освятив Ти сам,
Співаю тільки те, що скажеш Ти.

Творцю мій, прошу, зглянься:
Дай мені життя без смутку,
Та позбав мене страждань.
Най стану я гідною Твоєї уваги.

Мій Творцю, розсуди сам:
Знайди для мене в серці милосердя.
Очисти мене пломенем яскравим.
Скажи, що маю я твою ухвалу.

О Творцю, почуй мій плач:
Як умру, дай мені місце під боком своїм.
Зроби мене гідною гордості Твоєї.
Та зглянься знову на світ наш.

Бо ти - вогонь в осерді світу,
Й надати спокій можеш тільки Ти.
–Перевтілення 12:1-12:6

Перевтілення 18

Бридкі й безчесні ви:
Ви обернули Мій дар
Проти Моїх власних дітей.
–Перевтілення 18:10

Спів про Випробування

Дивіться також: Псалом: Спів про Випробування

Випробування 5

Творцю, хоч я і сам, та кличу я Тебе,
Та ті, хто вклоняться тобі, прославлятимуть Твоє ім’я.
За них в собі цю пам’ять бережу.
Побачать всі можливості вони,
Й хоча нас небагато, належимо Тобі.
–Випробування 5:1

Випробування 15

Хоча я й лише створіння з плоті,
Я бачу Твоє Світло,
Ті, кого я кликав, пам’ятають
Та матимуть терпіння.
Співатиму їм Псалом, й всі дізнаються,
Що належимо Тобі ми,
Та ніхто не стане проти нас.
–Випробування 15:1

Спів про Тишу

Дивіться також: Псалом: Спів про Тишу

Спів Шартана

Дивіться також: Псалом: Спів Шартана

Спів Вікторії

Дивіться також: Псалом: Спів Вікторії

З мечем, що пронизить сонце
Хаос добіжить кінця
Міцний її щит, що обороняє
Усіх дітей Творця.
–Вікторія 1:3

Інші співи

У цьому розділі знаходяться вірші Псалма Світла, приналежність яких до вже існуючих Співів невідома.

Співець Девонс

Примітка: Співець Девонс, той, що біля дошки оголошень Лотерингу, декламує ці рядки.

І зупинились зірки, затихли вітри, та всі істоти на землі й повітрі затамували подих. Стихло все у молитві й вдячності.

Помітить Він та осяє тебе, бо сьогодні ти плідно працював.

Шлях до праведності повен знегод, та Творець всміхається тим, хто ним прямує.

І промовила до них Андрасте: «Та хоч шлях ваш повний небезпеки, не зневіряйтесь. Бо Творець чує та всміхається нам.»

Хто піклується про ближнього свого, у відповідь отримає таку ж доброту.

Бо найміцніші камені та найдорожчі самоцвіти не варті нічого, як зникне віра у Творця.

І промовила натовпу Ейлін: «Дім мій, хліб мій, життя моє – все це ваше. Бо всі єдині в очах Творця.»

Повторімо ж Псалом Світла. Лише перед словом Його розступається пітьма.

Вчена дитина – благословення для її батьків та самого Творця.

І так покаявся язичник Ражмаел: «Мовте лиш Слово, співайте лиш Псалом. Тоді і стане вашим Золоте Місто» - сказала Андрасте.

Що людський гріх породив?

Благословенний день цей, бо навіть в скруті світло Творця вкриває нас.
Якщо гравець відповість: «Це ж слова Катейра?»
Катейре, ти мій меч, сказала Андрасте, а Творець - наш щит.

Мерик Тейрин

Й тоді побачив Творець Андрасте,
Та, що була вигнанкою, посіла поруч із Ним.
З її вуст світ почув Світла псалом,
За наказом її праведні війська здобули світ.

Дивіться також

• У Категорія:Псалом Світла зібрані статті на цю тему, а також дописи у Кодексі, в яких цитуються уривки з Псалма.

Цікавинки

• Більша частина Псалма Світла була написана Мері Кірбі.
• Якщо Леліана стане Божественною, вона знову внесе Спів Шартана до церковного канону.