В ельфійській мові «гарен» означає «старійшина», у спільноті ельфів їх може бути декілька, як жінок, так і чоловіків.
Історія[]
Серед долійських ельфів гарен здебільшого є оповідачем та наглядачем за дітьми, він працює разом із хранителем клану й покладається на нього.[1] Але й у відлюдинцях цей термін набуває своєрідного формального відтінку.
Гарен у відлюдинці є кимось на кшталт названого дядька (чи тітки, залежно від обставин),[2] а також розпорядником[3] самого відлюдинця та його мешканців. Його чи її обирають на посаду не на основі їхнього віку, а посилаючись на їхні заслуги, мудрість, кмітливість та стійкість.[2] Гарен обов’язково керує повсякденною роботою у відлюдинці, вирішує суперечки та підтримує моральний дух відлюдинця.
Гарени в містах також домовляються про шлюби між молодими ельфами, у яких немає батьків, які б за це взялися. Гаренам у містах не дозволено узаконювати шлюби самостійно, адже цей обов’язок приймають превелебні матері з Церкви, так само, як і в людській спільноті. Проте, гарен може висловити свої думки та помолитися за подружжя.[4]
Відомі гарени[]
Валендріан — гарен відлюдинця в Денеримі- Саретія — гарен відлюдинця у Ґварені та Гаєвері(примітка)[5][6]
- Ріба — гарен відлюдинця в Кіркволлі[7]
- Шіанні — залежно від походження і виборів гравця може стати старійшиною відлюдинця в Денеримі
- Пайвел — гарен клану Сабрей
- Сейрел — гарен клану Затріана
- Фелассан — гарен Бріали
Записи Кодексу[]
Примітки[]
- Невідомо, коли саме та як довго Саретія була старійшиною ґваренського та гаєверського відлюдинців.
Цікавинки[]
- Зібрання старійшин та хранителів під час долійського арлатвену називається гарен’ал.[8]
Посилання[]
- ↑ Згідно з передісторією долійського ельфа.
- ↑ 2,0 2,1
Кодекс: Валендріан
- ↑ Згідно з капітаном варти під час передісторії міського ельфа.
- ↑ Як видно у передісторії міського ельфа.
- ↑ Кодекс: Культура відлюдинців
- ↑ Культура відлюдинців авторства Саретії, старійшини ґваренського відлюдинця. Вікі BioWare (архів)
- ↑
Dragon Age: Світ Тедасу, том 2, с. 164
- ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 2, с. 108
| ||||||||||||||