- Про «перший гріх», див. Первісний гріх
Другий гріх, згідно вірувань Орлейської Церкви, був катастрофічною подією, яка призвела до почорніння Золотого Міста та створення темнородів.
Вчення Церкви[]
За міркуваннями Церкви, у -395 році Стародавньої Доби, семеро Зоряних Магістрів, кожен з яких був верховним пастором кожного з Прадавніх Богів,[1] наяв увійшли до Золотого Міста. Розчинити «недосяжні ворота» їм звеліли їхні боги в обмін на «силу та славу без меж».[2] Загальновідомо, що ритуал потребував дві треті запасів ліріума в усій Тевінтерській імперії, а також крові декількох сотень рабів.[3] Але замість драконів маги побачили самого Творця на небесному троні.[4] Місто враз почорніло, а магістри перетворилися на перших темнородів, розпочавши таким чином Перший Мор.[5][6]
В той час як Орлейська Церква наполягає на тому, що саме людські вади спричинили занепад людства, тевінтерські вчені звинувачують в ньому безпосередньо Прадавніх Богів.[7] Вони також стверджують, що темнороди існували завжди, і що Мори та магістри ніяк не пов’язані.[8]
Свідчення вцілілих[]
Корифей, один з семи магістрів та верховний пастор Думата розповідає, що через Затіння увійшов у «Золоте Місто».[9] Перед цим Корифей потайки обговорював з іншими пасторами, як знову підсилити релігійний вплив поклоніння Прадавніх Богів.[10] Корифей стверджує, що вони «шукали світло золоте», а Думат «пропонував їм сили, наче у богів».[11] Він також каже, що хотів «служити Прадавнім Богам Імперії особисто».[9]
Опівночі Корифей приніс у жертву своїх служників-ельфів під час ритуалу магії крові на великому вівтарі, «Пазуреві Думата».[10] Але місто, яке «мало бути в золоті» та «їхнім» насправді було чорним та спотвореним, і з того часу жив «в самій лиш темряві».[11] Він наголошує, що «побачив там лише хаос, спотворення та мертвий шепіт» і що «бачив трон Творця, та був він порожнім».[9] Коул відчуває, що Корифей почувається зрадженим.[12] У подальших спогадах Корифей заперечує звинувачення про те, що вони «принесли пітьму в цей світ», стверджуючи, що вони лише «віднайшли пітьму», «зробили її своєю, дали їй поширитися їхніми єствами».[13] Доля інших магістрів Корифею невідома,[13] але щонайменше декілька з них вижили,[14] один із них — Архітектор.[15]
Дивіться також[]
Кодекс: Перший Мор: Розділ перший- Кодекс: Оповіді каменяра: Вторгнення
Посилання[]
- ↑
Dragon Age: Світ Тедасу, том 2, с. 54
- ↑ Спів про Тишу 1:16, Dragon Age: Світ Тедасу, том 2, с. 57
- ↑
Кодекс: Основоположні правила магії
- ↑ Спів про Тишу 3:2, Dragon Age: Світ Тедасу, том 2, с. 58
- ↑ Кодекс: Псалом Світла: Мор
- ↑ Кодекс: Корифей
- ↑ Кодекс: Тихо пошепки
- ↑ Діалог з Доріаном Павусом у Скайголді
- ↑ 9,0 9,1 9,2 Згідно слів Корифея у Dragon Age: Інквізиція під час квесту Горітиме у ваших серцях та На загибель приречено світ
- ↑ 10,0 10,1 Згідно спогадів одного зі служників Корифея
- ↑ 11,0 11,1 Слова Корифея у DLC Спадщина
- ↑ Діалог Коула та Доріана Павуса
- ↑ 13,0 13,1 Спогади Корифея
- ↑ Кодекс: Інші темнороди?
- ↑ Інтерв’ю Девіда Ґейдера (архів)
| ||||||||||||||||||||||||
