Елдерат (англ. Elderath) був могутнім ватажком народу аламаррі та батьком пророчиці Андрасте.
Біографія[]
Елдерат очолював північні племена аламаррі. Він керував обширними територіями із нечітко окресленими межами, збурюючи конфлікти на південному кордоні з Тевінтерською імперією. Крім того, Елдерат налагодив стосунки із декількома невеликими та заможними племенами у Родючому півмісяці (який зрештою стане центральним Орлеєм) та одружився із Броною із племені циріан, щоб укріпити союз їхніх племен.[1] Їхня донька, Андрасте, народилася приблизно -203 року Стародавньої Доби у поселенні, яке згодом стане містом Денерим, однак місце та дата її народження і досі є предметом запеклих дискусій.[2][3]
Разом зі своєю радницею з алхімії Елдерат мав іншу доньку, Галісерру. Факт народження Галісерри не схвалювався, але водночас таке не було рідкістю, тому Галісерру радо прийняли в родину, хоч і не в родинний дім. Доля її матері залишається невідомою, але скоріш за все вона була або вигнана, або вбита Броною. Пізніше Андрасте заявляла, що супутниця її батька промовляла до Прадавніх Богів.[4]
У -187 році Стародавньої Доби[5] Елдерат віддав свою доньку Андрасте за Маферата, ватажка аламаррі, що володів землями на територіях, що пізніше стали східним Ферелденом, задля створення єдиного аламаррського кордону, що простягався б від Планасену (сучасна Неварра та Вільні Марки) до Родючого півмісяця та Баннорну. Це був найбільший на той момент союз, який південні варвари намагалися укласти, хоча вони ще не всі об’єдналися проти Тевінтеру.[4]
Невдовзі після весілля Андрасте та Маферата Елдерат загинув під час тевінтерського нальоту на його поселення. Андрасте забрали у рабство, а поселення було повністю знищене. По смерті Елдерата Маферат очолив всі північні землі аламаррі, наймогутніші володіння за межами Тевінтерської імперії, однак більша частина з них зберігала прихильність доньці Елдерата. Вони підтримали Маферата лише тоді, коли він зміг успішно домовитися про її визволення з тевінтерського рабства.[4]
Цікавинки[]
- «Занепад Елдерата» – це орлейська п’єса-страсть, у якій Андрасте визволяє поклонників Прадавніх Богів з ярма їхнього служіння богам-драконам.[6]
Посилання[]
- ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 2, с. 10
- ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 34
- ↑ Кодекс: Клопоти вченого Церкви
- ↑ 4,0 4,1 4,2 Dragon Age: Світ Тедасу, том 2, с. 12
- ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 36
- ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 2, с. 267