| “ | I was shown vast oceans, containing not water, but memories, drawn from the minds of dreamers. I drifted through frozen moments, like paintings, perfect in each detail. | „ |
| — магістр Калістій[1] |
Затіння (англ. Fade), також відоме серед долійців та деяких людей як Потойбіччя,[2] — це метафізична реальність, що пов’язана з Тедасом і відокремлена від нього Завісою.
Точки зору[]
Церква[]
Згідно з Церквою, Затіння — це царина первісної матерії, з якої Творець сформував фізичний світ та всіх живих істот.[3] Його іноді порівнюють з колодязем душ,[4] «смарагдовими водами» якого плине ліріум.[5] Це був перший вимір, створений Творцем і населений духами, його «первістками». З часом розчарувавшись у них (оскільки все, що вони створювали, було «плинним і мінливим»), він зрештою створив Тедас, відмежований від Затіння Завісою і заселений смертними. Багато духів приревнували до цих нових дітей і перетворилися на істот, яких смертні назвали демонами, що заздрять і прагнуть відчути їхні бажання та гріхи.
У Псалмі Світла сказано, що Чорне Місто від початку було Золотим і саме там знаходився трон Творця. Місто зчорніло через гордовиті амбіції тевінтерських магістрів, які спробували фізично увійти в нього. У покарання вони були скинуті додолу як перші темнороди, що спричинили Перший Мор. Вірять, що, коли Псалом Світла пошириться до всіх куточків світу, Творець пробачить людство і повернеться, відновивши Золоте Місто.
Долійці[]
Долійці називають Затіння Потойбіччям і вірять, що це священне місце колись було оселею богів. За їхніми переоповідями, після зради Фен’Гарела напередодні падіння Арлатану богів було ув’язнено у Вічному місті в самому серці Затіння. Сам Жахововк ходить на волі та радо трапезує душами померлих.[6]
Тевінтер[]
Стародавні тевінтерці вірили, що Затіння було царством Прадавніх Богів, а Золоте Місто — серцем їхньої божественної могуті.[8]
За словами Авреліана Титуса, маги формують сни, а сни формують реальність. Він наполягає, що Затіння є магією і самою реальністю, і розповідає, що сновидці старовини керували Затінням і що таку владу над Затінням — владу богів — їм надавала кров вищих дракониць.
Інші[]
Ландшафт Затіння та його мешканці[]
| “ | Затіння не має жодної географії. Час та простір мають тут набагато менше значення, ніж символи та ідеї. | „ |
| — Фіона[9] |
Субстанцію Затіння іноді називають «етером».[10][11][12]
У своїй первинній формі Затіння — це перекручений страхітливий світ, сповнений темного каміння та чистих жил ліріуму, в якому завжди ніч,[13] а сила тяжіння мінлива й непередбачувана.[14] Проміжки між снами — це власне і є ця пустка.[15]
Острів[16] із Чорним Містом, яке можна впізнати за темними покрученими шпилями,[10] — це єдина незмінна риса Затіння, що завжди бовваніє на горизонті. Ніхто не діставався Міста після магістрів, що фізично увійшли до Затіння в -395 Стародавньої. Від нього тримаються якомога далі навіть найсильніші демони.[8]
Затіння може виглядати геть інакше, коли його трансформують сни. Більшість простору Затіння розподілено на ділянки та площини, що належать окремим духам чи демонам, і вони змінюють його ландшафт, намагаючись відтворити те, що побачили у свідомості смертних сновидців. Вони копіюють місцини, предмети, людей та концепти реального світу, але часто у жорстоко викривленій чи химерній формі. Ці копії мінливі та коливаються залежно від руху свідомості сновидців. Духи, у чиїх володіннях скупчується багато «гостей», здобувають контроль над більшими ділянками Затіння, а спогади та ідеї, забуті в реальному світі, повільно перетікають назад до етеру, в той час як духи, які ними керували, втрачають силу.[10]
За словами Соласа, духи та демони схожі більше, ніж багато хто думає. Насправді вони є дзеркальним відображенням однієї сутності, адже якщо маги силоміць прикликають духів крізь Завісу, це спотворює їхню мету і вони перетворюються на демонів.
Вхід до Затіння та вихід із нього[]
Жителі Тедасу потрапляють у Затіння розумом, поки сплять, навіть якщо пізніше не пам’ятають проведеного там часу. Особливим винятком є гноми, яким взагалі не сняться сни. К’юнарі також наполягають, що не бачать таких снів, як люди чи ельфи. К’юн забороняє входити до Затіння, і к’юнарі там можна побачити рідко,[6] але є свідчення, що принаймні деякі з них таки бачать сни.[17]
Маги занурюються у Затіння, коли чарують, і можуть свідомо подорожувати цим виміром. Члени Кола часто відвідують Затіння за допомогою ліріуму — зокрема для ритуалу Терзання, під час якого учня відправляють на зустріч із демоном (якщо він впорається із завданням, йому нададуть повноправний статус мага, а як ні — то вб’ють як огидь). Сновиди здатні входити до Затіння за бажанням. Маги також можуть привести до Затіння інших, в тому числі гномів[18] та големів.[19]
Фізичні подорожі Затінням виявилися більш можливими, ніж припускалося раніше, хоча й небезпечними. Деякі розриви в Завісі дозволяють увійти в Затіння фізично, однак при звичайних умовах такий перехід є смертельним.[20] Ельфійські елювіани також роблять такі подорожі можливими, зокрема ведуть до затіннеподібного місця, відомого як Перепуття.[21]
Якщо смертного «вб’ють» у Затінні, це стане шоком для тіла, перерве його сон і пробудить, але зазвичай не буде смертельним. Втім, відомо, що маги-сновиди були здатні вбивати інших уві сні, і якщо ті «не спали», перебуваючи в Затінні, то їхня смерть там могла призвести й до справжньої. А хранителька Маретарі під час квесту 
Нічні жахи каже Гоук(у) про Фейнріела, що «смерть у Затінні зробить його Сумирним», однак це вочевидь не стосується всіх магів, які помирають у Затінні, тож незрозуміло, що саме вона мала на увазі (чи як дійшла такого висновку).
У самому Затінні[]
| “ | Демони не створюють усе в Затінні. Вони лише підготовляють сцену, яку вже ми наповнюємо своїми снами та кошмарами. | „ |
| — Вінн[22] |
Переконання та сила волі є рушійними силами у Затінні. Усе, що тут існує, відображає думки[23] та очікування сновидця.[24] Так, людям сняться їхні кохані, тому що духи Затіння відчувають зв’язок між душами, і цей зв’язок має силу у снах.[25] Той, хто очікує побачити демона, і побачить демона замість духа, якщо дозволить своїм упередженням затьмарити світ снів.[24] А двері уві сні є всього лише точкою переходу, з якої можна потрапити майже будь-куди.[26] Хоча магія не дозволяє побачити майбутнє, маги можуть інтерпретувати деякі сни із Затіння як натяк на прийдешні події.[27] Однак не лише маги, а й будь-які сновидці можуть побачити в Затінні унікальні видіння.
У Затінні можливо користуватися магією, але закляття можуть діяти непередбачувано, адже магія тут не підпорядковується звичайним законам.[28] І хоча маги не можуть повністю змінити вигляд Затіння (більше таких можливостей мають маги-сновиди), уві сні вони здатні черпати з нього небувалу силу. Схожим чином навіть не-маги інстинктивно трансформують Затіння в деталях: наприклад, змінюють одяг чи дають собі зброю, здатну порізати навіть уві сні.
Відвідувачі Затіння часто кажуть про його мінливі «стежки», які неможливо нанести на мапу чи зробити постійними,[29][30] але пройти якими можна за допомогою провідника, будь це вогник,[31] дух,[30] привид[32], два легендарні круки на ім’я Страх та Омана[33] чи навіть майстер-провидець Фалон’Дін з ельфійського пантеону.[34] Обізнаність із формою Затіння дозволяє Забороненим подорожувати його шляхами без сторонньої допомоги.[35]
Затіння та померлі[]
- Основна стаття: Душа
Світло вбереже її
Й вестиме її через усі світи.
— Перевтілення 10:1
Кожна жива істота в Тедасі після своєї смерті потрапляє до Затіння[36]. За свідченнями духів Затіння, наприклад Справедливості, душі померлих проходять крізь Затіння, але їхня подальша доля невідома.
Долійські ельфи вірять, що в часи Арлатану їхні предки не помирали, а натомість входили у соноподібний стан під назвою утенера, в якому їхні душі гуляли Затінням[37] у супроводі Фалон’Діна та Діртамена. Там вони вивчали секрети снів, а деякі поверталися до Народу, аби поділитися новими знаннями.[38]
За постулатами Церкви, по смерті душа померлого проходить крізь Затіння до потойбіччя, де вона займає місце поруч із Творцем. Ті ж, хто відвернувся від Творця, губляться в Затінні, повертаючись до етеру, з якого вони пішли[10] («до Пустки»). Застряглі в Затінні, вони приречені вічно ним блукати.[3] Деякі вірші Псалма Світла натякають на можливість відродження — або ж навіть життя після смерті, як припускає Культ духів.[4]
К’юнарі вважають Затіння «Краєм померлих».[6]
Явана змогла прикликати дух щойно вбитого принца Клаудіо Валісті, оскільки він ще перебував у Затінні. Так вона вимагала від нього відповідей — інакше грозилася прив’язати його дух до гниючого трупа, щоб черви разом із плоттю їли і його «сутність».
Коли Алістер попросив свого батька Мерика Тейрина залишити Затіння, Мерик спочатку відмовився, мотивуючи це тим, що Кейлан Тейрин, Ровен та Лоґейн Мак Тір після своїх смертей перебували в Затінні разом із ним.
Ігрова механіка[]
- З ворогів, вбитих у Затінні, не падає здобич, лише з такими винятками:
- У Dragon Age: Пробудження додаються примарні зілля здоров’я, ліріума та витривалості, які можна використовувати тільки в Затінні.
- З деяких мерців у Затінні під час квесту
З нутра в інвентар поточної групи можуть додаватися нутрощі мерців. - У Dragon Age: Інквізиція в Затінні можна підбирати предмети, але це зумовлено тим, що Інквізитор/ка перебуває там фізично.
- Персонажі зазвичай зберігають свій інвентар у Затінні, і будь-які дії (споживання зіль, викидання речей тощо) так само зменшують кількість предметів, як і у фізичному світі.
- Вивчена під час квесту Затіння: Загублені у снах здібність обертатися на різні подоби поширюється лише на царину демона лінощів і не переноситься в жоден інший квест у Затінні чи реальний світ, навіть якщо персонаж — маг зі спеціальністю мінливця.
- У Dragon Age: Початок Слідопити не можуть прикликати тварин у Затінні. Але такого обмеження немає у Dragon Age: Пробудження.
- Навичка Пожирання та закляття Оживлення мерців не працюють коректно в Затінні.
- Бонуси до атрибутів, здобуті в Затінні, зберігаються після повернення до фізичного світу, так само як і зібрані записи Кодексу.
Місце в сюжеті[]
Dragon Age: Поклик[]
- Розділи 12-13
Dragon Age: Початок[]
- Терзання (якщо Вартовий/Вартова — маг за походженням)
- Ерл Редкліффу (можливо)
- Затіння: Загублені у снах (під час квесту Розірване Коло)
- У пошуках Амґарраку (DLC Големи Амґарраку)
- Тіні Чорних боліт (DLC Dragon Age: Пробудження)
Dragon Age (комікс IDW)[]
- Випуски 2, 5, 6
Dragon Age II[]
- Нічні жахи
Dragon Age: Redemption[]
- Сааребаз (серія)
Dragon Age: Розкол[]
- Розділи 11-12
Dragon Age: Доки ми не заснемо[]
- Розділи 2-3
Dragon Age: Інквізиція[]
- Тут чорніє безодня
- Останній крок(примітка)
Dragon Age: Тевінтерські ночі[]
- «Жахововк тебе забирай»
Записи Кодексу[]
- Кодекс: Затіння
- Кодекс: Чорне Місто
- Кодекс: За Завісою: Духи та демони
- Кодекс: Розриви в Завісі
- Кодекс: Закони природи Затіння
- Кодекс: Ходячи Затінням: Терзання
- Кодекс: Блукаючи Затінням: Застиглі миті
Примітки[]
- Квест Останній крок може відбуватися у Первинному Затінні залежно від виборів гравця, відображених у Dragon Age Keep.
Дивіться також[]
- П’єдестал Затіння
Галерея[]
Посилання[]
|
| ||||||||||||||||||||||
