 У цій статті є неперекладений текст.
|
| Необхідний текст для перекладу виділений жовтим кольором, або сірим, якщо текст приховано у редакторі коду. |
| “ | Землі… небо. Зимі… літо. Пітьмі… світло. | „ |
| — Жалоби 5 |
В ужитку в Тедасі зустрічаються три різні календарі.
Календарі Тедасу[]
- Дивіться також: Часоряд
Церковний календар[]
Найпоширенішим календарем в Тедасі є церковний, яким користуються у всіх країнах, окрім Тевінтеру. Його літочислення починається з призначення першої голови Церкви, Божественної Юстинії І. Все, що відбувалося до 1:01 Божественної, належить до так званої Стародавньої ери, роки якої позначаються від’ємними числами. Подальші ж часи за церковним календарем розподілені на Доби, кожна з яких триває століття і має власну назву, яку передостаннього року Доби визначає чинна Божественна згідно зі своїми передбаченнями на майбутнє. Так, з моменту започаткування Церкви було названо вже дев’ять Діб.[1][2]
Тевінтерський календар[]
Тевінтерська імперія користується власним календарем, який називають тевінтерським або імперським. Його літочислення випереджає церковний календар на майже 1200 років, адже ведеться із дня заснування Імперії та коронації першого Архонта — цей рік вважається 0 ТІ (або -1195 Стародавньої). Після запровадження церковного календаря Тевінтер на деякий час перейшов на його літочислення, але повернувся до власного після Схизми у 3:87 Веж, що розколола Церкву на орлейську та тевінтерську. Усі роки до 0 ТІ позначаються від’ємними числами.[3][2]
Ельфійський календар[]
Найдавнішим з відомих календарів є ельфійський, яким майже перестали користуватися всі, крім вчених, після того, як Тевінтер поневолив ельфійський народ і заборонив його. Його літочислення ведеться із заснування Арлатана, столиці ельфійської імперії, тобто з 1 ЗА (-6405 ТІ або -7600 Стародавньої). Це найдавніша зафіксована дата в історії Тедасу, хоча вона є доволі приблизною.[3][2]
Зіставлення літочислень[]
- ЗА позначає заснування Арлатана.
- ТІ позначає заснування Тевінтерської імперії.
| Ельфійський календар | Тевінтерський календар | Церковний календар | Визначна подія |
|---|---|---|---|
| 1 ЗА | -6405 ТІ | -7600 Стародавньої | Засновано Арлатан |
| 3000 ЗА | -3405 ТІ | -4600 Стародавньої | Перша зустріч ельфів і гномів |
| 4500 ЗА | -1905 ТІ | -3100 Стародавньої | Прибуття людей до Тедасу |
| 6405 ЗА | 0 ТІ | -1195 Стародавньої | Засновано Тевінтерську імперію |
| 7205-7393 ЗА | 800-992 ТІ | -395 — -203 Стародавньої | Перший Мор |
| 7420 ЗА | 1015 ТІ | -180 Стародавньої | Священний Похід на Тевінтерську імперію |
| 7430 ЗА | 1025 ТІ | -170 Стародавньої | Смерть Андрасте |
| 7600 ЗА | 1195 ТІ | 1:01 Божественної | Юстинія І обрана першою Божественною |
| 7604-7694 ЗА | 1199-1289 ТІ | 1:05-1:95 Божественної | Другий Мор |
| 7709-7719 ЗА | 1304-1314 ТІ | 2:10-2:20 Слави | Священний Похід на Доли |
| 7809-7824 ЗА | 1404-1419 ТІ | 3:10-3:25 Веж | Третій Мор |
| 7886 ЗА | 1481 ТІ | 3:87 Веж | Церковна схизма |
| 8011-8023 ЗА | 1606-1618 ТІ | 5:12-5:24 Священної | Четвертий Мор |
| 8224-8283 ЗА | 1819-1878 ТІ | 7:25-7:84 Бурі | Нові Священні Походи |
| 8343 ЗА | 1938 ТІ | 8:44 Благословенної | Ферелденське повстання |
| 8399 ЗА | 1994 ТІ | 9:00 Дракона | Ферелден звільнено від окупації |
| 8429-8430 ЗА | 2024-2025 ТІ | 9:30-9:31 Дракона | П’ятий Мор |
| 8436 ЗА | 2031 ТІ | 9:37 Дракона | Кіркволльське повстання |
| 8439 ЗА | 2034 ТІ | 9:40 Дракона | Розірвано Неваррську угоду |
| 8440 ЗА | 2035 ТІ | 9:41 Дракона | Божественний Конклав та Війна зі Старійшим |
| 8441 ЗА | 2036 ТІ | 9:42 Дракона | Обрано Божественну Вікторію |
| 8443 ЗА | 2038 ТІ | 9:44 Дракона | Скликано Священну Раду |
- Примітка: згідно з першим томом Dragon Age: Світ Тедасу, 1 ЗА відповідає -6405 ТІ, в той час як 3000 ЗА відповідає -3405 ТІ. Виходить, що поки за тевінтерським календарем минуло 3000 років, за ельфійським — усього 2999. Вищенаведена таблиця складена на основі даних із
Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 23.
Місяці[]
І в церковному, і в тевінтерському календарях рік складається з дванадцяти тридцятиденних місяців та п’яти додаткових днів, що називаються роковицями і знаменують перехід між чотирма сезонами та початок нового року. Роковиці — це великі свята, які відзначають у більшій частині Тедасу, від Тевінтерської імперії до Ферелдену. Ця система була започаткована ще в ранні роки Тевінтерської імперії. П’ять річних свят, чи роковиці, відзначають між місяцями, адже ці святкові дні хоч і знаменують настання нового сезону, та не належать до складу певних місяців, тож вважаються додатковими днями року. Календарна система та сезонні свята незмінні вже дві тисячі років, за винятком хіба церковних свят, що були додані вже після Другого Мору.[4][5]
Хоча кожен місяць має назву стародавньою тевінтерською мовою, їх здебільшого використовують лише вчені та придворні, натомість люди Ферелдену частіше вживають «низькі» назви.[4][5]
Тедасійці записують дату в такому порядку: день, місяць, рік, назва доби. Наприклад: «13 юстинія, 9:39 Дракона».[6]
| Роковиця | № | Тевінтерська назва | Народна назва |
|---|---|---|---|
| Першодень | 1-й | веримензис | зимохід |
| Зимокрай | 2-й | плюітаніс | вартень |
| 3-й | нубуліс | драконій | |
| 4-й | елювіеста | хмаростяг | |
| Літодень | 5-й | моліорис | розцвітень |
| 6-й | фервентис | юстиній | |
| 7-й | соліс | відрадень | |
| День Усіх Душ | 8-й | матриналіс | серпень |
| 9-й | парвуліс | короновець | |
| 10-й | фрументум | жнивень | |
| Сатиналія | 11-й | умбраліс | першосніг |
| 12-й | кассус | студень |
Дні тижня[]
Більшість днів тижня, якщо не всі, повторюють назви з григоріанського календаря. Так, у Тедасі точно є:
Свята[]
Першодень[]
Свято початку нового року, на яке традиційно навідуються до сусідів та родичів (у віддалених регіонах це свято колись було нагодою для щорічної перевірки, чи всі живі), а також збираються усім містом, аби проводити минулий рік, що не обходиться без випивки та веселощів.[4][5][15] Подекуди на Першодень заведено їсти курку.[16]
Зимокрай[]
Раніше називався Урталісом і присвячувався Уртем’єлю, Прадавньому Богу Краси, а тепер є святом Творця. Зимокрай знаменує закінчення зими у багатьох країнах, а також збігається з турнірами та змаганнями, що традиційно проводять на арені випробувань у Мінратосі. На південних територіях це свято стало днем ярмарків, театральних вистав і, подекуди, влаштування заручин. Його відзначають на початку плюітаніса.[4][5][15]
Літодень[]
Раніше мав назву Андораліс та присвячувався Андоралу, Прадавньому Богу Єдності. Це свято повсюдно відзначається як початок літа, а отже час для радощів та, традиційно, укладання шлюбів. Діти на межі свого повноліття вдягають білі туніки та плаття і долучаються до величної процесії, що проходить крізь поселення до місцевої церкви, де їм розповідають про обов’язки дорослого життя. Літодень — це особливо священний день в Орлеї. Його святкують на початку моліориса.[4][5][15]
День Усіх Душ[]
Колись називався Фуналісом і був присвячений Думату, Прадавньому Богу Тиші. Однак після повстання Думата в Першому Морі тедасійці перестали пов’язувати походження свята із цим драконом. Тепер у всьому Тедасі це свято називається Днем Усіх Душ, і проводять його у печальному вшануванні мертвих. У деяких північних землях люди вдягаються як духи та опівночі проходять парадом по вулицях. У Церкві в цей день вшановують смерть Андрасте, запалюючи факели на знак її жертви та проводячи вистави про її загибель. Це свято відзначається на початку матриналіса.[4][5][15]
Сатиналія[]
Свято колись присвячувалося Прадавньому Богу Хаоса, Зазикелу, але тепер пов’язане із другим місяцем (світилом), Сатиною. Його відзначають бурхливим святкуванням і маскарадами, а правителем на увесь день призначають міського блазня. В Антиві свято Сатиналії триває тиждень, якщо не більше, а після нього настає тиждень посту. У більш набожних регіонах на Сатиналію влаштовують великі бенкети та обмінюються подарунками. Сатиналію святкують на початку умбраліса.[4][5][15]
Сонцестояння[]
У різних культурах Тедасу також відзначають сонцестояння. Так, у стародавньому королівстві Бариндур святкували зимове сонцестояння.[17] Аввари будують вівтарі, що мають прихований отвір, точно в який потрапляє сонце на світанку в день зимового сонцестояння.[18] Церква теж святкує сонцестояння.[19] Народ іноді прикрашає селища з нагоди свята зимового сонцестояння.[20] Люди збираються на святкову вечерю на сонцестояння,[21] а також складають списки, певно, з метою обміну подарунками.[12]
Записи Кодексу[]
Цікавинки[]
- У передісторії безкастового гнома згадуються «іменини»[22], але це єдина згадка і сутність цієї святкової оказії достеменно не розкрита. В іншому контексті також згадується «день іменин», що є приводом для святкування.[23] Натомість у всіх інших контекстах, включно із записами Кодексу та внутрішньоігровими діалогами, зустрічається поняття «день народження».[24]
- Сатиналію також називають Святоднем.[25] Скоріше за все, це свято засноване на римській Сатурналії, що також із гулянками та веселощами відзначалася на початку зими.
- Місяць серпень в оригіналі має назву August. Ця назва мала бути дана на честь Андрасте, яку на ранній стадії розробки Dragon Age: Початок звали Августа, але тепер ні з чим не пов’язана.[26]
Посилання[]
|
