- Дивіться також: Орлейська Церква та Андрастиянство
Текст Кодексу[]
Натовп, який став свідком смерті Андрасте, відчув розпач не просто так. Вважається, що страта пророчиці розгнівала Творця, та Він знову відвернувся від людства, залишивши Тедас страждати у пітьмі.
У ці темні часи людство шукало хоч якесь світло. Хтось знайшов розраду в культах демонів, які обіцяли міць та багатства в обмін на поклоніння їм. Інші молилися Прадавнім Богам про прощення, благали великих драконів повернутися у наш світ. І все ж таки хтось опустився до поклоніння темнородам, створюючи культи, присвячені звеличенню зла у найчистішому виді. Кажуть, що світ ридав, поки народи молилися про рятівника, який не з’являвся.
Однак послідовники Андрасте не кинули її вчення після її загибелі. Культ Андрасте порятував її священний прах з центральної площі Мінратоса після її страти, заховавши його у таємному храмі. Місце, де розташований цей храм, давно вже було забуте, але прах Андрасте став символом непохитності віри у Творця, у те, що людство може отримати прощення Творця навіть після того, як воно жорстоко Його зневажило.
З часом культ Андрасте ріс та ширився, і так сформувався Псалом Світла. Казали, що коли Псалом заспівають у всіх частинах Тедасу, світ нарешті знову приверне до себе увагу Творця. Псалом Світла поширювався, і культ Андрасте став відомий, як Церква Андрасте. Ті, хто прийняв андрастиянство, поставили собі за мету поширення вчень Андрасте.
Новонавернених було багато, серед них — впливові люди з Імперії та міст-держав, які зараз входять до складу Орлею. Слово Творця було настільки могутнім, що молодий король Дрейкон вирушив у декілька Священних Походів для об’єднання міст-держав та створення імперії, яка б підкорялася лише волі Творця. Орлейська Імперія, а саме Великий Собор у Валь Руайо став резиденцією Церкви, та джерелом тієї течії, яка породила Церкву-організацію у відомому для нас вигляді. Дрейкон, тоді вже імператор Дрейкон І, створив Коло магів, Орден храмовників та священну канцелярію Божественної. Багато хто з Церкви шанує та прирівнює його до самої Андрасте.
У наші часи Церква не тільки є осередком віри та уособленням краси, але також прихистком, який захищає жителів Тедасу від сил, які могли б їм нашкодити. У той час, як Сірі Вартові захищають світ від Морів, Церква захищає людство від самого себе. Щобільше, Церква працює безустанку, щоб отримати прощення Творця, щоб одного дня Він повернувся та перетворив світ на рай.
— з «Оповідей про загибель Тедасу», авторства брата Дженітиві, вченого Церкви
