- Дивіться також: Ельфійський пантеон
Текст Кодексу[]
Ми присвячуємо свої ремесла Джуней, адже це він навчив Народ робити луки із зігнутих гілок та створювати покриття із хутра та залізної кори. Чи мали б ми без Джуней аравелі та упряж для галла?
Коли Народ був ще юним, ми блукали лісами навмання. Ми пили з джерел та їли ті ягоди та горіхи, що лише знаходили. Ми не полювали, адже не мали луків. Ми нічого не носили, бо не вміли ні прясти, ні шити. Ми тремтіли холодними ночами та голодними переживали зиму, коли все поглинали крига та сніг.
Тоді прийшла Сайлейз «Хранителька вогнища» — вона дала нам вогонь і навчила нас підкидати в нього дрова. Джуней навчив нас майструвати луки, стріли та ножі, аби ми полювали. Ми навчилися готувати плоть тварин на вогні, що подарувала Сайлейз, та почали одягатися у їхні хутро та шкіру. Відтоді Народ уже не був змерзлий та голодний.
— за словами Ґішареля, хранителя долійського клану Ралаферін