Тедаспедія

READ MORE

Тедаспедія
Advertisement
Тедаспедія

Текст Кодексу[]

Ico Dialog Якщо Вартовий/Вартова долійського походження:
Ви почуєте сказання про жінку, на ім’я Андрасте. Шемлени називають її пророчицею, нареченою їхнього Творця. Та ми знаємо її воєводою, що була рабинею й мріяла про визволення, як і ми. Ми долучилися до її повстання проти Імперії, і наші герої полягли при ній у тевінтерських вогнищах, неоплаканими.

Та ми залишалися із так званими «союзниками» до кінця війни. Нашою нагородою стали землі на півдні ОрлеюДоли. Тож так почався Довгий шлях до нашої нової домівки.

Галамширал, «кінець мандрівки», був нашою столицею, зведеною якнайдалі від людей. Ми могли знову забути про невпинний плин часу. Наш народ почав довгий процес відновлення культури й звичаїв, забутих у часи рабства.

Та це тривало недовго. Спершу, Церква надіслала проповідників у Доли, а коли тих вигнали — храмовників. Нас вигнали з Галамширала, й ми розбіглися. Хтось знайшов прихисток у містах шемленів, живучи у злиднях, де до них ставилися трохи краще ніж до червів/паразитів.

Ми ж обрали інший шлях. Ми пристали до диких земель, не зупиняючись надовго аби не привертати уваги шемленів-сусідів. У цьому добровільному вигнанні ми зберегли все, що залишалося від наших знань та культури.

— з оповіді «Кінець Довгого шляху», розказаної Ґішарелом, хранителем долійського клану Ралаферін

Ico Dialog Якщо Вартовий/Вартова не долійського походження:
Багато хто забуває, що коли Свята Андрасте взивала пригнічені народи до повстання, саме ельфи відізвалися першими.

Найскромніші серед рабів Імперії стали її авангардом, і коли надійшла перемога, вони отримали відповідну нагороду. Нею були землі на півночі сьогоденного Орлею — Доли.

Великий потік ельфів почав подорож до нового дому, перейшовши океан, пустелю та гори. Їхнє місто, перше з часів славетного Арлатана, назвали Галамширалем. Почалася нова ера для ельфів.

Та минула ера ще не закінчилася. У своєму лісовому місті ельфи повернулися до вшанування своїх мовчазних, стародавніх богів. Вони дедалі більш ізолювалися, розміщуючи Смарагдових лицарів, що заздрісно стерегли кордони й перешкоджали усім спробам торгівлі й цивілізованих розмов. Суміжними землями поширилися темні чутки про схоплених людей, яких приносили в жертву ельфійським богам.

І тоді ельфи атакували незахищене селище Багряний Перехід. Церква відповіла Священним Походом на Доли, і добі ельфійського королівства прийшов кінець. Галамширал повністю знищили, ельфів вигнали й розігнали, залишивши їх виживати на добрій волі.

— із книги «Ферелден: Історія та фольклор», авторства сестри Петрін, вченої Церкви

Пов’язані тексти[]

Ico codex entry Кодекс: Довгий шлях
Advertisement