Текст Кодексу[]
Коли Імперія окупувала територію сучасного Ферелдену, то мала на протилежних кінцях Імперського тракту два місця, присвячених магічним експериментам. На півдні це була фортеця Остаґар, яка межувала з хащами Коркарі. На півночі був Еонар, хоча його точне місцезнаходження наразі стало таємницею, відомою лише кільком храмовникам.
Що б тевінтерці не намагалися відкрити в Еонарі, їхня робота так і не була завершена. Фортецю захопили учні Андрасте, які отримали звістку про її смерть. Згідно з легендою, це була різанина — моторошно тиха, оскільки загарбники схопили магів, коли ті, всі крім одного, перебували в Затінні.
Структурно фортеця залишилася цілою, але Завіса у тому місці була пошкоджена. Можливо, саме через це Церква вирішила використовувати Еонар як в’язницю. У стінах фортеці утримують магів, звинувачених у магії крові та відступництві. Ті, хто мають потужний зв’язок із Затінням, і особливо з демонами, неминуче притягнуть щось крізь Завісу, завдяки чому винних легше відрізнити від невинних.
— уривок із книги «Вогні, Кола і храмовники: Історія магії у Церкві», авторства сестри Петрін, вченої Церкви