- Дивіться також: Життєтяг
Текст Кодексу[]
Ніхто достеменно не знає, звідки взявся цей амулет. Усе, що ми маємо, це легенда:
Задовго до того, як Золоте Місто стало чорним, жив у Тевінтерській імперії при дворі Архонта немічний старий чаклун. Він був найслабшим серед придворних магів, ліхтарником, в обов’язки якого входило запалювати всі тисячі свічок і гасити їх, коли Архонт йшов на вечірній відпочинок. Всі найвпливовіші магістри вважали його непотрібним.
Але він лише вичікував свого часу.
Одного дня, коли всі магістри Тевінтеру зібралися у великій залі Архонта, ліхтарник вдарив. Він викликав у залі потужний вогняний шторм, намагаючись вбити всіх присутніх, і самостійно захопити владу. Серед придворних були наймогутніші маги імперії, і вони поспішили знищити потенційного узурпатора, але, на свій подив, побачили, що їхня магія не може зрівнятися зі старим чаклуном. Кожне заклинання, яке вони творили, зустрічало відсіч, і магістри почали падати один за одним, поки не залишилися тільки сам Архонт і ліхтарник, замкнені в битві магії та волі.
Архонт побачив, що з кожним заклинанням, яке він вимовляв, ліхтарник, здавалося, слабшав і тьмянішав. Тож він засипав мага заклинання за заклинанням, аж поки від палацу не залишилося нічого, окрім руїн, від двору — трупів, а від ліхтарника — лише золота підвіска. Архонт лишив її як згадку про те, що зрада може прийти навіть з тих джерел, що здаються найбільш безпечними.