Тедаспедія

READ MORE

Тедаспедія
Advertisement
Тедаспедія

Дивіться також: Завіса

Текст Кодексу[]

Мені не до вподоби порівняння Завіси з якоюсь невидимою занавіскою, що відділяє світ живих від світу духів (хай його називають Затінням чи Потойбіччям — неважливо: це політичне питання, в яке я не хочу зараз заглиблюватися). Коли мова йде про Завісу, не можна казати про «цю» чи «ту» сторону. Не варто думати про Завісу як про дещо фізичне, подібне до якогось бар’єру чи навіть «сяючої стіни святого світла» (дуже вам дякую за цей образ, Ваша Досконалосте).

Натомість думайте про Завісу як про розплющення очей.

Поки ваші очі були заплющені, ви бачили світ таким, як і завжди: статичним, незмінним, суцільним. З розплющеними ж очима ви бачите світ, яким його бачать духи: хаотичним і мінливим, де фантазії і спогади такі ж істотні, як сама реальність (а то й навіть більше). Дух бачить усе так, як визначають воля й пам’ять, і саме тому вони так розгублюються, коли перетинають Завісу. У нашому світі уява не є істотною. Предмети існують незалежно від того, якими ми їх пам’ятаємо чи які емоції вони в нас викликають. Лише маги здатні змінювати світ силою думки, і, можливо, саме через це вони так притягують до себе демонів. Але хто зна?

Хай там як, перетинання Завіси — це скоріше не фізичний перехід, а зміна сприйняття. Завіса — це ідея, це акт самого переходу, і лише тому, що цей перехід складно здійснити як живим, так і духам, Завісу асоціюють із фізичним бар’єром.

— уривок із «Дисертації про Затіння як матеріальне вираження», авторства Марено, старшого чарівника Кола магів Мінратоса, 6:55 Сталевої Доби

Advertisement