Тедаспедія

READ MORE

Тедаспедія
Advertisement
Тедаспедія

Дивіться також: Затіння

Текст Кодексу[]

Вивчення Затіння таке ж давнє, як і саме людство. Споконвіку, відколи люди бачили сни, ми блукали його звивистими стежками, час від часу помічаючи обриси міста в його серці. Завжди такого ж близького, як власні думки, але водночас неможливо далекого від нашого світу.

Колись Тевінтерська імперія витратила величезну кількість золота, ліріума та людських рабів, намагаючись нанести на карту території Затіння, що врешті, як виявилося, було марною працею. Хоча й окремі його частини належать могутнім духам, усе Затіння постійно змінюється. Імперії вдалося знайти розрізнені та вічно мінливі землі дюжини повелителів демонів, а також виділити й систематизувати кілька сотень типів духів, перш ніж їм довелося полишити цей задум.

Відносини сновидців із Затінням складні. Навіть увійшовши в Затіння за допомогою ліріума, смертні не можуть його контролювати або якимось чином впливати на нього. Однак духи, які живуть там, це робити можуть, та, як вчить нас Церква, великою вадою духів є те, що вони не мають ані уяви, ані амбіцій. Вони відображають те, що бачать крізь сни своїх відвідувачів, створюючи складні копії наших міст, людей і подій, яким, як і відображенням у дзеркалі, зрештою, бракує контексту чи власного життя. Навіть наймогутніші демони просто копіюють найгірші думки та страхи смертних і будують свої царства, не маючи жодних інших прагнень, окрім як відчути смак життя.

— уривок із книги «Сумирність і роль Затіння в людській культурі», авторства Першого чарівника Джозефуса

Advertisement