Текст Кодексу[]
Отримавши прихильність ерла Мервіна, Каленгад розпочав своє сходження.
Деякі з прибічників Мервіна також уклонились йому, але більшість вважала його нерозсудним: хлопчик-простолюдин вестиме їх у битву, а потім ще й стане королем? Однак з роками Каленгад зміг довести, що він гідний довіри Мервіна. З кожною перемогою до нього долучалось більше і більше людей та його репутація людини честі ширилась. Пізніше, під час наступу проти рівнинної частини Баннорну, він зустрів свою сумнозвісну подругу та соратницю, гонорову воїтельку пані Шейну. Каленгад одружився зі славнозвісно вродливою дочкою Мервіна Мейрин, та його непохитна віра у Церкву стала основою його правління. В часи, коли на тих землях Церква була ще новацією і правителі, що вклонялись Андрасте, були найвпливовішими у Ферелдені, Каленгад почав зміцнювати державу та підіймати до рівня її держав-сусідів. Завдяки цій набожності до Каленгада доєдналися ферелденські віряни, які довго чекали такого лідера.
З пані Шейною на його боці Каленгад був непереможним, і у 5:42 році Священної Доби, війна за Ферелден мала б добігти свого кінця у фінальній битві проти військ Симеона, тейрна Денерима та найвпливовішого шляхтича у тих землях. Каленгад умовив Коло магів допомогти йому, а разом з ними й Воїнів попелу, та в Битві за Білу долину, як загальновідомо, він здолав тейрна Симеона та возз’єднав державу.
В ході битви Симеон ледве не вбив Каленгада, але пані Шейна встала між ними та прийняла удар на себе, убивши Симеона. Того року Каленгада коронували в Денеримі, а Мейрин стала його королевою, та сам він наступні декілька місяців доглядав Шейну.
У Ферелдені за правління короля Каленгада деякий час був мир, а Церква швидко поширювалась під його проводом. Куди б не прибули король та королева, натовп кричав та радів їм. Для простолюду Каленгад став їхнім земляком, який досягнув неможливого, і вперше за свою історію існування Ферелден встановив торговельні відносини з багатьма далекими державами. Але це продовжувалось недовго, як і кожна золота доба.
— з «Легенди про Каленгада», авторства брата Геррена, літописця Церкви, 8:10 Благословенної Доби
