- Дивіться також: Гаєвер
Текст Кодексу[]
Люба Гезер!
Як ти? Як тато і мама? Я не знаю, чому запитую; мені ясно дали зрозуміти багато років тому: я не їхня дитина. Зараз ти — моя єдина сім’я, і я дякую Творцеві за те, що ти мала достатньо любові й мужності продовжувати називати мене сестрою.
Я рада за тебе і просто у захваті від звістки про твоє майбутнє весілля. Будь вдячна Творцеві; я вважаю, що ти відхопила собі гарного хлопця. Такий молодий, а вже володіє власною землею! Незабаром ви створите власну сім’ю. Ох, Гезер, я тобі заздрю.
Але, мабуть, заздритиму тобі недовго. Ми сподівалися і молилися про щось, про що завгодно, і тепер я бачу, як тюремні ґрати починають згинатися і провисати. Стільки несправедливості було вчинено до мого роду, і вони не могли сподіватися, що Творець дозволить, щоб це продовжувалося. До вежі наближаються зміни; я відчуваю це, і це одночасно хвилює і жахає мене.
Я не знаю, коли знову напишу, люба сестро, але не хвилюйся. Якщо все піде добре, можливо, листи не знадобляться, і ти побачиш мене на самому порозі!
— з великою любов’ю, Ґвинліан.