- Дивіться також: Ліріум
Текст Кодексу[]
Більш ніж половину своїх статків Орзаммар завдячує єдиному, надзвичайно рідкісному матеріалу — ліріуму. За повір’ями Церкви, ліріум — це «Води Затіння», про які йдеться у Співі про Жалоби, сама субстанція творення, з якої Творець сформував світ. Лише кілька сімейств касти шахтарів ризикує добувати руду, шукаючи жила у Скелі буквально на слух. Бо у необробленому вигляді ліріум співає, і досвідчені шукачі можуть чути його спів навіть крізь тверду породу.
Хоча гноми мають природний опір до ліріуму, у необробленій формі він є небезпечним для всіх, крім найдосвідченіших членів касти шахтарів. Навіть у гномів довге перебування поруч з необробленим мінералом може викликати глухоту або втрату пам’яті. У людей та ельфів прямий контакт з ліріумною рудою викликає нудоту, пухирі на шкірі та деменцію. Маги навіть не можуть наблизитись до необробленого ліріуму, адже це неминуче призводить до смерті.
Попри ризики, ліріум є найбільш цінним матеріалом, відомим на даний час. У Тевінтерській імперії, як відомо, він мав більшу цінність, ніж діаманти. Гноми продають дуже малу кількість обробленого матеріалу на поверхню, віддаючи більшу частину видобутого власним ковалям, які використовують його в створенні справді неперевершених гномських обладунків і зброї. Той оброблений ліріум, що продається на поверхні, надходить тільки до Церкви, яка суворо контролює постачання. Церква розподіляє ліріум між храмовниками, які використовують його в пошуку та боротьбі з малефікарами, та Колом.
У руках Кола, ліріум повністю реалізує свій потенціал. Тамтешні майстри формарі переробляють його на безліч корисних предметів: від практичних, таких як магічно загартований будівельний камінь, до легендарних срібних обладунків короля Каленгада.
Якщо змішати ліріум з рідиною та випити, він дозволяє магам увійти в Затіння в повній свідомості, на відміну від усіх інших, які роблять це тільки уві сні. Такі зілля також можуть бути використані як допоміжні засоби при особливо вимогливих заклинаннях, наділяючи мага на короткий час більшою силою, ніж якою він володіє зазвичай.
Однак, ліріум має свою ціну. Довге використання викликає залежність з непосильним потягом. З часом храмовники стають дезорієнтованими, починають плутати спогади з теперішніми подіями, або сон з реальністю. Вони часто стають параноїдальними, оскільки найгірші їх спогади та кошмари переслідують їх наяву. Відомо, що маги також проходять через фізичні мутації: магістри Тевінтеру настільки сильно піддавалися змінам через роки споживання ліріума, що їх не могли впізнати ані родичі, ані загалом як істот, що колись були людьми.
— уривок із праці «У гонитві за знаннями: Подорожі вченого Церкви», авторства брата Дженітиві
Пов’язані тексти[]
Кодекс: Ліріум
Примітки[]
- Отримавши цей Кодекс у Dragon Age: Пробудження, з ліріумною жилою у Чорних болотах, перебуваючи у його відповіднику з Затіння — Мареві Чорних боліт, може взаємодіяти лише персонаж — не гном.