- Дивіться також: Удача Торваля
Текст Кодексу[]
Сер Торваль з Рейнесферу був шостим сином шостого сина, дитиною нещастя. Це з’ясувалося на його тринадцятий день народження, коли, дивом уникнувши переїзду візком, він опинився під упалим деревом. Це проявилося на день його весілля, коли його наречена втекла з мандрівним гномом-майстром.
Та ніде нещастя Торваля не було таким очевидним, як на полі бою. Незрівнянний серед лицарів Рейнесферу, непереможений у турнірах Редкліффа та Західних схилів, сер Торваль все одно був у програші, бо кожен клинок, який він брав у бій, ламався. Кожен щит тріскався. Здобувши честь і визнання, він також здобув… величезний рахунок у коваля, оскільки шукав все міцніші клинки та щити на заміну розбитим.
Одного разу, коли він їхав на турнір у Денеримі, його кінь загубив підкову, відправивши лицаря головою вперед у порожнистий пень. Як тільки Торваль отямився, то побачив, що його ніс знаходиться у дюймах від важкої сталевої головки величезного бойового молота. Оскільки меч лицаря, звісно ж, розбився під час падіння, Торваль взяв молот замість нього.
Для лицаря було дуже незвично використовувати молот на турнірі, але Торваль без зусиль виграв усі свої матчі. І молот навіть уцілів. З того дня Торваль і не використовував жодної іншої зброї. А, коли помер через багато років, то залишив молот своєму шостому синові, Ансельму, який одразу ж загубив його.