Текст Кодексу[]
Не існує мандрівника Затінням, який би не помічав Чорного Міста. Де б Ви не перебували, місто завжди видніє на горизонті. (Завжди вдалині, адже, певно, чи не єдиним правилом географії Затіння є те, що всі його точки знаходяться на однаковій відстані від Чорного Міста).
Псалом вчить, що Чорне Місто колись було місцем перебування Творця, звідки Він правив Затінням, і стоїть порожнє відтоді, відколи люди відвернулися від Нього. Сновиди туди не заходять, не роблять цього й духи. Здається, навіть найсильніші демони уникають цього місця.
Колись воно було золотим і прекрасним, каже історія, доки група могутніх повелителів-магістрів з Тевінтерської імперії не віднайшла спосіб увійти до нього. Коли ж вони зробили це, їхня присутність осквернила місто, зробивши його чорним. (Та це, мабуть, було найменшою з їхніх турбот).
— з книги «За Завісою: духи та демони» авторства чарівника Мірдромела