Текст Кодексу[]
Сторінка, вирвана із щоденника
«…Ми дізналися про стару лабораторію під іменем Амґарраку, в якій орзаммарець та тевінтерська магеса намагалися відтворити працю Каридина. Амґаррак також згадується в нотатках Бранки, хоча й досі загадка, чому вона так туди і не вирушила».
«Вони використовували не камінь і не метал, а плоть. Плоть вмираючих, хворих, безкастових. Ми знайшли цьому докази — ми бачили створіння з гниючого м’яса та кісток. Воно було без голови і виглядало недолуго, а сморід стояв просто нестерпний».
«Ці крани керують потоками ліріума, та їх перемикання може призвести до непередбачуваних наслідків. Іноді це навіть змінює середовище навколо — і воно не просто виглядає по-іншому, воно і відчувається інакшим. Це, безперечно, магія, та ми не дуже добре знаємося на таких речах».
«Тут ми не самі».
«Вони назвали його Жниварем. Вони зрозуміли, що припустилися жахливої помилки, і запечатали його в цих туннелях за допомогою магії. Нас сюди привела наша безглузда жадоба, і тепер ми застрягли тут разом із ним. Єдина надія на порятунок — це знищити тут усе: і цю істоту, і все дослідження, і магію, що утримує це місце. Це все пов’язано одне з одним. Я маю дістатися до кузні, але двері заперті. Їх можна відчинити лише перемиканням кранів у певній послідовності. Потрібно ще над цим подумати».
«Істота знайшла собі тіло. Витворила його з плоті загиблих, розірвавши їх на шматки.
Я бачив відірвані голови друзів, перечіплявся через їхні нутрощі… Я втік. Я ще живий. Я єдиний, хто ще живий».
«Я досі чую його десь там. Він знає, що я тут. Я не можу повернутися до кузні.
Я знайшов жезл контролю над големами. Големи поки утримують його подалі від мене. Я бачу стовп світла. Це вихід, але я його не дістануся. Земля під ногами занадто вогка, а камні занадто слизькі.
Я можу вийти назад до туннелей і все прискорити… або ж лишитися тут. Так чи інакше, смерть неминуча».
Додаткова інформація[]
- Усі записи із щоденника переказуються вголос, хоча усна версія трохи відрізняється від тексту Кодексу.
- Судячи з місцезнаходження останнього запису, вчений Даріон Ольмек обрав повільну смерть, а не зустріч зі Жниварем.