Тедаспедія

READ MORE

Тедаспедія
Тедаспедія
За війни — перемога, за миру — пильність.
1720
pages
in: Потреба в перекладі, Статті з порожніми розділами, Раси
українська

К’юнарі

Редагувати
У цій статті є неперекладений текст.
 Необхідний текст для перекладу виділений блакитним кольором, або сірим, якщо текст приховано у редакторі коду.
Qunari House of Tides heraldry

К’юнарі (англ. Qunari) (буквально, «Народ К’юн») — узагальнювальний термін, який вживають для опису раси великих людиноподібних створінь із шкірою кольору металу та їхнього суспільства, яке править на островах Пар Воллен і Сегерон, у поселеннях Конт-аар на півночі Ривейну та К’юндалон в Андерфелсі.[1][2]

Представники будь-якої раси, які примикають до вчення К’юн, можуть стати «к’юнарі», але ті, хто біологічно не належать до описаної раси велетнів, себто люди, ельфи і гноми, у середовищі К’юн називаються «віддатарі».[3] Люди Ривейну та ельфи-раби Тевінтеру особливо сприйнятливі до К’юн, хоча до цієї системи вірувань часто приєднуються й представники інших народів Тедасу.

Члени вищезгаданої раси, які народилися за межами К’юн, не вважаються к’юнарі у своєму суспільстві.[4] Таких називають «вашот», що означає «сірий»; дещо подібним чином називають тих, хто залишає К’юн із власної волі — «тал-вашот», себто «справжній сірий». Більшість тал-вашотів — колишні бійці та найманці, яких к’юнарі вважають гіршими за «базів», не-к’юнарійських чужинців.[3] Vashoth are considered "redeemable," while Tal-Vashoth are not.[5]

Представників цієї раси рідко можна зустріти за межами їхніх земель, окрім Ривейну.[6] У Добу Дракона флот к’юнарійських кораблів потонув у Буремному морі між Ферелденом і Вільними Марками: через це к’юнарі з’явилися в обох країнах. На непідвладних к’юнарі землях значно поширеніші тал-вашоти, які здебільшого працюють добірними найманцями, як-от Кадан-Фе у Ферелдені та Вало-Кас у Вільних Марках.

Ігролад[]

У Dragon Age: Інквізиція для Інквізитора/Інквізиторки-к’юнарі доступні всі три класи: воїн, розбійник і маг.

Расові переваги: 10% опору тілесним ураженням

Зовнішність[]

К’юнарі взагалі є вищими за зростом і фізично дужчі за людей. Вони мають шкіру, яка набуває переважно металічних відтінків (золотава, бронзова, срібляста), біле волосся, гострі вуха і яскраві очі з бузковою, червоною, срібною або жовтою райдужкою.

Роги[]

Більшість к’юнарі мають роги. Роги не мають нервових закінчень, тому їх можна зламати або видалити.[7] Зламані роги к’юнарі з часом відростуть.[8] Роги можуть подразнюватися або свербіти; для зняття дискомфорту можна використовувати роговий бальзам.[9] Усі к’юнарі в Dragon Age: Інквізиція мають лише одну пару рогів, тоді як у Dragon Age II усі к’юнарі, окрім одного, мають по дві пари рогів: великих і маленьких. Аришок — єдиний відомий к’юнарі, який має загалом вісім рогів. Невідомо, що саме біологічно зумовлює кількість та розмір рогів. Слід також зауважити, що Саліт взагалі має шість рогів.

Безрогість[]

Безрогість — це рідкісна генетична риса, подібна до рудого волосся у людей. Народжені без рогів вважаються особливими, вони часто займають важливі місця в к’юнарійському суспільстві, як от Бен-Газрат чи посланець до інших рас.[10] Стен, який може стати супутником Вартового(-ї) як солдат Бересааду, належить саме до цієї категорії. У культурі К’юн відсутність рогів пов’язують із величчю або навіть страхітливістю, і з огляду на це тал-вашоти нерідко видаляють свої роги.[11] Так само сааребазам (к’юнарі-магам) видаляють роги, щоб застерегти оточуючих про їхню небезпеку.[12]

Вітаар[]

QunariSwordMan

К’юнарі з вітааром

На відміну від інших рас, к’юнарі не прикрашають себе татуюваннями. Натомість вони використовують воєнну фарбу під назвою вітаар.[13][14] Ця фарба виготовляється з речовини, що є отруйною для всіх рас, окрім самих к’юнарі. Деякі тал-вашоти, як от Саліт, також носять вітаар, незважаючи на те, що вони відцуралися від К’юн. У Dragon Age: Інквізиція Інквізитор/ка-к’юнарі та Залізний Бик мусять носити вітаар замість шоломів.[13] Вітаар зміцнює шкіру голови та шиї, таким чином уподібнюючи її до металу, зберігаючи при цьому її природну еластичність.[15]

Історія[]

Перед прибуттям до Тедасу, к’юнарі були частиною народу косситів, які передували К’юн. Найранішими відомими контактами косситів з Тедасом є заснування їхньої колонії на півдні хащ Коркарі у -410 Стародавньої Доби. Темнороди знищили це поселення під час Першого Мору, та імовірно, що завоювання цієї колонії допомогло темнородам почати розводити оґрів.[16] Впродовж наступного тисячоліття не було жодної іншої згадки про цю рогату расу.

У 6:30 Сталевої Доби вони повернулися до Тедасу як к’юнарі, цього разу велелюдно, на дредноутах (величезних військових кораблях) з півночі.[17][18] Кажуть, що вони походять із невідомої східної землі за Боеричним океаном.[19] Деякі вчені припускають, що к’юнарі походять із передбачуваного східного континенту, відомого як Амарант.[20] Колись вони погрожували завоювати весь відомий світ, проте після кількох Священних Походів під час К’юнарійських війн вони втратили більшу частину загарбаних земель. Відтоді к’юнарі уклали мир із кожною державою Тедасу, окрім Тевінтерської імперії, з якою вони й досі ведуть тривалу війну за панування на півночі.

Часоряд[]

Доба Рік Визначна подія
Стародавня -410 Колонія рогатих людиноподібних косситів поселилася в хащах Коркарі, але через кілька років темнороди знищили поселення під час Першого Мору.[16]
Сталева 6:30 К’юнарі прибувають до Тедасу та висаджуються в Пар Воллен. Вони швидко його завойовують, хоча чутка про це не доходить до континенту.[18]
6:32 Кораблі к’юнарі масово висаджуються в Сегероні та північному Ривейні.[21] Протягом десяти років к’юнарі завойовують весь острів Сегерон і частину материка.[22] К’юнарійські війни починаються і тривають решту століття та більшу частину наступного.
6:35 Антиванське місто Тревізо завойоване к’юнарі.[23]
6:42 К’юнарі завоювали більшу частину Тевінтерської імперії, Ривейну та Антиви й розпочали наступ на Вільні Марки.[24] На півночі не скорився лише Мінратос, хоча й був узятий в облогу.[25]
6:85 Завдяки широкомасштабним повстанням у Тевінтері, імперію було звільнено. Ряди к’юнарі почали розсипатися.[26]
Бурі 7:23 К’юнарі було відтиснуто до Сегерону та Ривейну, але там вони міцно тримали свої позиції. Битва Носенського моря є найбільшою морською битвою в історії, яка призвела до тупикової ситуації та знищення багатьох кораблів з обох сторін. Починається безвихідь.[25]
7:25-85 Нові Священні Походи неодноразово оголошуються як Тевінтерською Церквою (щоб відвоювати Сегерон і східне місто Карин), так і Орлейською Церквою (щоб повернути Ривейн).[27] Three major Exalted Marches occur.[22][28]
7:52 Другий Священний Похід закінчується тим, що к’юнарі знову захоплюють більшу частину Антиви.[27]
7:54 К’юнарі взяли острів Ествоч як базу операцій у своїй війні проти міст-держав Вільних Марок, Неварри та Орлею.[29]
7:55 Пірати Лломеррина згуртувалися під прапором Фелісісіма Армада для боротьби з к’юнарі.[29]
Оголошується третій Священний Похід проти к’юнарі.[30]
7:56 Під час третього Нового Священного Походу, к’юнарі висадили велике військо у Вільних Марках поблизу міста Оствік. Вони намагалися позбавити постачань військо Тедасу, яке наступало на Ривейн, завоювавши Старкгейвен та Кіркволл: напад на Старкгейвен зазнав невдачі, але Кіркволл впав після зухвалого нічного рейду та нищівної магії сааребазів.[30][31]
7:60 Орлейські війська на чолі з сером Мішелем Лафаєм звільняють Кіркволл від окупації к’юнарі.[32][31]
7:78 К’юнарі втрачають острів Ествоч піратам Фелісісіма Армада.[33]
7:84 Завершення третього Нового Священного Походу. К’юнарі було відтіснено до міста Конт-аар на півночі Ривейну та Пар Воллену.[33] Підписано Лломерринські угоди та проголошено мир між к’юнарі та всіма людськими націями, окрім Тевінтеру. Зрідка між Тевінтером і к’юнарі ставалися сутички, поки останні відступали до Пар Воллену та відбудовувалися.[34]
Благословенна 8:10 К’юнарі запрошують групу ривейнських дипломатів до Пар Воллену, візит допомагає розвіяти деякі міти про суспільство к’юнарі.[35]
8:55 К’юнарі висаджуються на Тевінтерському острові Сегерон і вміло завойовують його протягом трьох років. Декілька спроб напасти на Тевінтер у лоб було відбито.[36][22]
Дракона 9:12 К’юнарі розпочинають великий наступ на Тевінтер, але їх відбивають у нищівній контратаці.[37] Під час контрнаступу були знищені опорні пункти к’юнарі на материку Тевінтер.

Участь у сюжеті[]

Цей розділ порожній. Ви можете допомогти вікі, написавши його.

К’юн[]

Основна стаття: К’юн

К’юн — релігія к’юнарі, заснована на ідеях Ашкаарі Кослуна, хоча К’юн і ближчий до філософії, ніж до повноцінної релігії. Він керує кожною частиною життя к’юнарі, і навіть структура управління продиктована його етикою. Це дає кожному к’юнарі визначене і фіксоване місце в суспільстві, як воїна (частина тіла), ремісника (частина розуму) або пастора (частина душі).

Культура та суспільство[]

Головним символом, який використовується для представлення к’юнарі як народу, є піктограма Будинку Припливів, яка означає неминучий тріумф К’юн. Цей знак уособлює Тріумвірат к’юнарі, який складається з трьох очільників, котрі керують усім суспільством у трьох різних галузях влади. Кожна галузь відповідає одній із сутностей суспільства К’юн: тіло, розум та душа.

Qunari wear ropes and put them on in a morning ritual called the dar-saam. Qunari bind themselves to remember who they are. It symbolizes tying down the stuff that's too dangerous to leave loose.[38]

Тріумвірат[]

Основна стаття: Тріумвірат

«Тіло» представляють Аришок та військовими, «розум» — Ариґена та ремісниками, а «душу» — Арик’юн та пасторами.[39] Аришок завжди є чоловіком та верховодить військами, Ариґена завжди є жінкою та порядкує ремісництвом, тоді як Арик’юн не закріплений за певною статтю та очолює священство.[40] All three are the head of their respective "paths" and work in unison to complete the whole of Qunari society.

Обов’язок є верховною складовою в культурі к’юнарі: їхнє суспільство розглядають як живе створіння, добробут якого є спільною відповідальністю всіх. Кожна особа наче крапля крові в судинах істоти, і вони мусять робити не те що краще для себе, а що краще для всіх.

Ідентичність[]

У к’юнарі немає поняття ідентичності. Вони мають імена, але не вживають їх, надаючи перевагу званням, щоб розпізнавати один одного та представлятися. Насправді імена — це просто рядки генеалогічної інформації, яка використовується лише тамазран для ведення обліку. До деяких імен-звань належать Стен, Аришок і Талліс.[7] Утім, к’юнарі часто послуговуються прізвиськами.

Родинні зв’язки[]

К’юнарі не мають «родинних одиниць»: вони не одружуються, не обирають партнерів і навіть не знають, з ким вони споріднені. Батькова роль закінчується зачаттям, материна — народженням дитини. «Сім’я» к’юнарі складається з його чи її однолітків.

К’юнарі зазвичай не асоціюють секс із коханням. Натомість існують специфічні тамазран, робота яких полягає в тому, щоб забезпечити сексуальне звільнення. К’юнарі які вирішили виражати кохання через сексуальні стосунки, відправляються на перевиховання до Бен-Газрат. Якщо народжується дитина, відбувається те саме, що й з усіма іншими дітьми к’юнарі: дитину віддають на виховання тамазран, оцінюють здібності та призначають роботу. К’юнарі не витрачають марно ресурси, включаючи своїх же.[7]

Народжують к’юнарі для певних ролей вже давно. Батьківству не надають природного духовного значення, натомість його сприймають за звичайний родовід. Однак народження не визначає призначену роботу к’юнарі (зазвичай дітям призначають майбутню роботу завчасно до їхньої появи на світ). Якщо к’юнарі був/була народжена стати вояком, але у нього/неї виявляються вищі розумові здібності, тамазран можуть перемістити їх до священства, для дослідження технології зброї, чи до Бен-Газрату, щоб підтримувати порядок серед населення, залежно від того, яку ланку в суспільстві потрібно заповнити з урахуванням особливих рис цієї особи.

Qunari love their friends like anyone else does, but they don't have sex with them to express intimacy. Even so, there is an old tradition where Qunari can show intimacy with another: the pair finds a dragon's tooth, breaks it in half, and each wears a piece to symbolize that no matter how far apart life takes them, they will always be together.[41]

Побожність[]

Відомо, що к’юнарі вважають драконів священними. Вищих дракониць вони називають атааші, що в к’юнлаті означає «дивовижні». Побожність пояснюють тілесними подібностями між драконами та к’юнарі. Деякі вірять, що тамазран впускають драконову кров у тіла к’юнарі, яка деяким з них надає бойові здібності, подібні до різників.[42] Проте це не свідчить про побожність, бо к’юнарі визнають, що дракони — дикі створіння, яких необхідно приборкати задля подальшого заснування та розвитку цивілізації. Кажуть, що перед тим, як прийняти К’юн, рогата раса молилася богам-анімістам, але згодом такі звичаї заборонили,[43] таким чином поклоніння драконам стало поза законом.

Адаарі[]

Цей розділ порожній. Ви можете допомогти вікі, написавши його.

Поховальні практики[]

Дивіться також: Поховальні обряди

К’юнарі називають Затіння «землею мертвих». К’юн забороняє входити в цей вимір бувши ще живим, і к’юнарі стверджують, що не бачать снів як інші.[44] Тіло померлого к’юнарі вважається незначною оболонкою, яка вже не є тою особистістю, що раніше впродовж життя. Саме тому мертвим тілам не надають особливої уваги, через це їх позбуваються найпрактичнішим способом. Натомість збирають їхні знаряддя праці, яким ті колись користувалися, наприклад, мечі воїнів вважаються їхніми «душами».[45][46]

Освіта[]

Основна стаття: Освіта

Суспільство к’юнарі засноване як на навчанні, так і на воєнній силі. Небагато розмовляє загальновживаною мовою, якою користуються тедасійці, ще менше володіють цією мовою гарно. З цієї причини к’юнарі нерідко німують серед чужоземців через сором: у культурі, яка прагне довершеності та майстерності, володіти лише задовільним ступенем якоїсь навички — принизливо.

Тамазран зосереджують у своїх руках значну частину впливу в суспільстві к’юнарі. Оскільки цю роль (як і всі управлінські обов’язки) посідають здебільшого жінки, нетутешні часто гадають, що у суспільстві к’юнарі панують жінки. Проте к’юнарі не дивляться під таким кутом на своє врядування. Правду кажуть, коли стверджують, що мозок керує тілом, але так само і чинять і серце, і легені, і шлунок. Кожен орган є частиною великого цілого.[7]

Тамазран виховують усіх дітей, надають їм загальну освіту та оцінюють їх. Коли учням виповнюється дванадцять років, їм призначають роль та обов’язки. Тамазран проводять оцінку знань, але не письмовим способом. Вони мають певну перевагу у навчанні дітей, адже саме Тамазран стежать і наглядають за програмою вибіркового розмноження к’юнарі.[7]

Гендерні ролі[]

Vashoth Cards

К’юнарі твердо переконані, що певна стать за своєю сутністю інтуїтивно краща у виконанні певних завдань. Незалежно від того, наскільки чоловік здібний й обдарований в управлінській справі, його ніколи не вважатимуть настільки вправним, як жінка, тому його на цій посаді вважатимуть марнуванням ресурсів і недостатньо дієвим, коли жінка б служила там краще. Натомість тамазран знаходять цим чоловікам іншу роль, до якої вони виявляють хист, і призначать їм роботу відповідно вже в іншій ниві діяльності. Те саме стосується й жінок: більшості к’юнарі видається дивним те, що жінка стає воїном. Однак потреби групи стоять перш за все — якщо повинен, то чоловік буде господарювати, так само як жінка боротися, залежно від обставин. Але це їм майже напевно не сподобається.[7]

У к’юнарі також існує поняття «ак’юн-атлок», що означає «народжений з одною статтю, але живе, як з іншою». Наприклад, якщо жінка виявляє щиру зацікавленість і визначний хист у боротьбі, її вважатимуть чоловіком, попри її біологічну стать, і в суспільстві сприйматиметься як чоловік для всіх намірів і цілей. Для к’юнарі стать нерозривно пов’язана з їхньою роллю в К’юн.[47]

Такі галузі як філософія чи науки доступні для обох статей, проте навіть там присутнє відділення статей по окремих справах: чоловіки проводять одне дослідження, а жінки — інше. Бен-Газрат також складається з осіб обох статей, але вони теж відокремлені за фахом.

Економіка[]

К’юнарі заперечують особисту власність. У них нема ні грошової системи, ні прямої міньби: вони не купують і не продають поміж себе. «Купці» у к’юнарійських містах мають іншу роботу: вони забезпечують належний розподіл товарів.[7] Утім вони все ж торгують із рештою Тедасу, хай навіть й обмежено. Для к’юнарі ця торгівля є не так придбанням краму, як можливістю довідатися про тих, хто ще не прийняв К’юн.

К’юнарі жваво працюють над удосконаленням засобів виробництва шляхом досліджень і запозичень у завойованих народів та сусідніх культур. З іншого боку, вимоги окремих осіб досить обмежені, оскільки наявність «більшої кількості будинків і одягу» передбачало б більше роботи й обслуговування.[7] У сільській місцевості домівки к’юнарі однакові та розташовані за бездоганно прямими лініями.[48]

Антаам[]

Qunari Baresaad Green Ronin

Бересаад к’юнарі

Основна стаття: Антаам

Антаам слугує за військовий відділ к’юнарі, який очолює Аришок. Антаам метафорично вважають очима, вухами, ногами, руками та долонями істоти, яке становить суспільство к’юнарі — цебто всім, що потрібно живому створінню для взаємодії зі світом, і тому більшість к’юнарі, з якими стикаються тедасійці, належать до військових.

Усім к’юнарі дають знаряддя, яке вказує їх місце в суспільстві к’юнарі; для солдатів цим знаряддям завжди є якась зброя.[7] У випадку солдатів за втрату цієї зброї її власника таврують бездушним і Антаам негайно страчує його, як тільки побачать. Ці предмети вельми шануються, і після смерті власника к’юнарі можуть взяти предмет на честь полеглого.

У суспільстві к’юнарі жінки не можуть бути солдатами. Хоча Талліс є вбивцею, яка полює на тал-вашотів, вона належить до Бен-Газрат, цебто є релігійною правоохоронницею і членкинею священства (яких очолює Арик’юн), а не військовиком (яких очолює Аришок). Трансґендерних жінок, які «стали» чоловіками, к’юнарі вітають у війську, проте їх все одно називають «ак’юн-атлок».

Технології[]

Qunari dreadnoughts

К’юнарійські дредноути

К’юнарі більш технологічно розвинені, ніж решта Тедасу, за винятком гномів.[49] Їх столиця К’юнандар славиться великими куполами та акведуками,[25] їхні твори зодчества нагадують вулики.[50] Вони розробили вибуховий порошок («ґаатлок»), який безпечніший за гномські вибухові речовини на основі ліріуму. Його формула — це таємниця, яку вони ретельно охороняють.

Цей розділ містить спойлери до:
DLC Переступник.

У 9:44 Доби Дракона Інквізитор/ка видобув/видобула один різновид формули ґаатлоку: 1 одиниця отрути Атааші, 1 корінь смерті, 3 одиниць меленого сріблиту.


Гармати та дредноути к’юнарі (або «плавучі фортеці» — величезні дерев’яні кораблі)[51] дали їм змогу перетнути північ Тедасу і просунутися далеко на суходолі впродовж десяти років після прибуття на суходілля. Союзні народи значно покладалися на Коло магів, щоб протидіяти їхнім гарматам, і на Фелісісіма Армада, щоб протидіяти їхньому флоту.

К’юнарі також розробили смертельну отруту («саар-камек»), яка викликає у жертви божевілля, опісля чого врешті-решт убиває її. Цю їдь можна вдихати або наносити на леза, щоб уразити кровотік цілі; однак існує принаймні одна протиотрута, яку можна прийняти заздалегідь, що зменшить або й зовсім зведе нанівець дію отрути.

Магія[]

“ Як потопленик знає море, так і маг знає чари. „
— к’юнарійська приказка[52]
Saarebas Tarot Design N Thornborrow

Закований сааребаз

К’юнарі називають своїх власних магів «сааребазами», що означає «небезпечна річ» у к’юнлаті. Через те, що к’юнарі вірять, що маги не в змозі оволодіти собою, кожен сааребаз доручений «арваараду» («тому, хто стримує зло»), який несе із собою жезл керування ними. К’юнарі не звинувачують своїх магів у їхніх вадах та небезпечній вдачі,[7] тому вони часто жалкують і вшановують сааребазів.[53] Насправді до них ставляться трохи краще, ніж до нападних собак:[54] їх прив’язують, заковують у кайдани й нашийник та зашивають їм роти.

Щойно помітять, як вони чинять заборонені чари, їм відрізають язики, щоб запобігти їхньому намовлянню інших.[54][55] Покаранням за полишення свого каратааму (піхотний загін) є смерть, бо вважають, що їх полонили демони. К’юнарі розглядають цю жертву, цю самовідданість — хоч і примусову — як найбільшу чесноту К’юн. Не маючи належної підготовки, сааребази дійсно є дикими магами,[56] що не заважає к’юнарі використовувати сили сааребазів у війні, наприклад, під час першого[31] та другого вторгнень к’юнарі в Кіркволл.

Чужинці та навернені[]

Ben-Hassrath (Those Who Speak)

Тамазран навчає навернених

К’юнарі вбачають в інших народах нижчих — «кабетарі» (буквально, «тих, кого потрібно навчити»), яких треба завоювати та «просвітити», цебто навернути до К’юн. На новопідкорених землях вони роз’єднують сім’ї: дітей відбирають у батьків і виховують як к’юнарі,[7] а дорослих відправляють у «навчальні» (трудові) табори для перевиховання, яке здійснює галузь священства під назвою Бен-Газрат. Ці табори здаються прийнятними, якщо особа не пручається суворому навчанню, і новонавернений, або віддатарі, може зайняти високе місце в суспільстві к’юнарі.

Насправді людина, ельф або гном віддатарі може стати Арик’юном, Ариґеною чи Аришоком, якщо вони проявлятимуть відповідну гідність і сумлінність для цієї посади. Проте це, природно, менш імовірно, ніж приймання цієї посади представником раси к’юнарі, через ту лише причину, що їхнє число значно переважає в К’юн.

Відмову від співпраці сприймають за хворобу, яку потрібно вилікувати; а тих, хто чинить опір, ведуть у віддатлоки (храми, призначенні для лікування). Що відбувається далі, не зовсім зрозуміло, але відомо, що к’юнарі використовують речовину під назвою «камек», щоб перетворити їх на безтямних робітників,[57] яких примушують в рабство із закріпаченням або відправляють до копалень чи будівельні табори. Дехто повертається, докорінно змінившись, дехто гине від виснаження або голоду, а де когось вбивають.

Коли к’юнарі були витіснені під час Священних Походів, Церква та народовські сили винищили численних навернених к’юнарі та поховали їх у братських могилах, найбільше у Ривейні,[58] на Носенських полях, і в Тевінтері, у Марнас Пелл.[56] Згодом існування цього винищення офіційно заперечували.

Базаліт-ан[]

К’юнарі називають чужинців «баз» («річ») і вважають їх нещасними створіннями, які, проте, мають потенціал до зростання, якщо їм буде передана мудрість К’юн.[54] Найкраще, на що може надіятися чужинець від к’юнарі, — це вважатися «базаліт-аном», цебто «гідним поваги»; базаліт-ан — гідний ворог, з яким можна певною мірою домовлятися, але все одно він залишається базом.[59] Персонажі, які заслужили це звання, такі:

Цей розділ містить спойлери до:
Dragon Age: Початок.

Вартовий/Вартова, якого/яку базаліт-аном назвав Стен (за тієї умови, що рівень схвалення Стена достатньо високий і квест Меч Бересааду завершено, а Вартовий/Вартова гине, вбиваючи Архідемона). Якщо квест завершено, Стен може також наректи Вартового/Вартову каданом і навіть ашкаарі за знаходження Асали.


Цей розділ містить спойлери до:
Dragon Age II.

Гоук, якого так може наректи Аришок.


Цей розділ містить спойлери до:
Dragon Age: Ті, хто мовлять.

Нижченаведена інформація відповідає власному канону BioWare і може суперечити певним рішенням гравця.
Король Алістер, якого так назвав новий Аришок — Стен.[60]


Цей розділ містить спойлери до:
Dragon Age: Інквізиція.

Інквізитор/ка, якого/яку так можуть назвати зверхники Ґатта, якщо дредноут буде збережений під час квесту Вимоги К’юн.


Мова[]

Основна стаття: К’юнлат

К’юнлат — це мова к’юнарі. Мало хто з народу К’юн розмовляє загальновживаною мовою, а ще менше володіють нею добре. У культурі, яка прагне майстерності, володіти лише достатнім рівнем якоїсь здібності — ганьба, тому к’юнарі часто мовчать поміж іноземцями.[61]

Відомі к’юнарі[]

Sten new

Стен

Iron Bull Profile

Залізний Бик

Дивіться також: Категорія:К’юнарі
Аришок
Ашкаарі Кослун
Ґатт
Джерран
Інквізитор/ка Адаар (можливо)
Залізний Бик
Кетоджан
Расаан
Саліт
Стен
Талліс
Тааш
Віддасала

Записи Кодексу[]

Кодекс: К’юнарі
Кодекс: Пар Воллен: Загарбана північ
Кодекс: К’юнарі
Кодекс: Іншорасові к’юнарі
Кодекс: Бен-Газрат
Кодекс: Тамазран к’юнарі
Кодекс: Перевихователі Бен-Газрат

Примітки[]

  • «Коссити» — застаріла формальна назва, яку тамазран вживають лише для опису рогатої раси до того як більша їхня частина була навернена в К’юн. Деякі спільники к’юнарійського священства можуть впізнати це слово, але для всіх у Тедасі вони просто «к’юнарі» або «тал-вашоти». Інші раси іноді називають їх «велетнями» або «людьми-буйволами».
  • К’юнарі стверджують, що вони не бачать снів, на відміну від людей та ельфів. Це твердження важко спростувати, оскільки вони й справді рідко зустрічаються в Затінні.[62]
    • Одначе слід зазначити, що Стен умить збагне, що він уві сні, якщо взяти його із собою під час квесту Розірване Коло.
    • Також примітно, що Залізний Бик запитує Соласа, чи він іноді літає або «злягається зі звабливими панянками Затіння», поки «робить свої Затінні справи», що свідчить про відсутність у нього розуміння загальновідомих знань про сни.
    • Саарат, один з сааребазів, відверто каже, що він мав «сни про демонів», і це ще більше спростовує твердження про відсутність зв’язку к’юнарі з Затінням.[63]
  • К’юнарі-жінки або косситки, народжують оґрів, якщо їх перетворили на плодоматок.
  • На расу к’юнарі наклепують, що їй притаманне вроджене дикунство — риса, яка поширена серед різників. Стен, наприклад, має приступи нестримної вбивчої люті, а Залізний Бик стверджує, що він насолоджується жорстокістю бою. Раса к’юнарі є настільки полум’яною й відданою суворому віровченню К’юн завдяки тому, що останнє гасить їхні дикі поривання.
Цей розділ містить спойлери до:
Dragon Age: Інквізиція.

  • Якщо син Морріґан, Кіран, народився з душею Прадавнього Бога, він із сумом зауважує Інквізитору/Інквізиторці-к’юнарі, що їхня кров не належить їхньому народові.
  • Якщо Інквізитор/ка-к’юнарі стане на бік храмовників, Корифей у своїх спогадах називає його/її «звіром дивної крові». Під час кінцевої битви, Корифей глузує з Інквізитора/Інквізиторки-к’юнарі кажучи: «Як тебе називають — к’юнарі? Гнилизна струмує у твоїй крові, твоя раса не раса, це — помилка!»


Цікавинки[]

Qunari seeker

К’юнарі в обладунку Шукача

  • BioWare ще до безпосередньої розробки першої гри замірялися дати к’юнарі роги. Утім, їх вилучили з Dragon Age: Початок, бо інакше Стен не міг би носити шолом.[64][65]
  • Відсутність печива в культурі к’юнарі пояснюють ефективністю цього суспільства; у більшості культур виготовляють печиво та тістечка насамперед для використання залишків тіста від інших страв. К’юнарі розробляють та виконують задуми надто добре, щоб мати хоч якісь залишки.[7]
  • У Dragon Age II (Повний офіційний посібник) є концептуальне зображення к’юнарі, який носить обладунки з гербом Шукачів істини.
  • Кажуть, що життя всіх рас у Тедасі триває приблизно однаковий період часу, але к’юнарі розвинули передову медицину й оздоровлення, що дозволяє їм певною мірою подовжити тривалість свого життя.[66]
  • Згідно із Dragon Age (настільна RPG), жоден к’юнарі досі не приєднався до Сірих Вартових, хоча подейкують про кількох тал-вашотів, які провели ритуал Посвяти в останні десятиріччя.[67]
  • Закуті к’юнарі зображені на старовинній тевінтерській мозаїці Звільнені раби.[69]

Дивіться також[]

Галерея[]

Посилання[]

  1. ↑ За дописом Девіда Ґейдера на форумі Bioware — "Map of the whole of Thedas"
  2. ↑ Із розмови з Залізним Биком.
  3. ↑ 3,0 3,1 За дописом Девіда Ґейдера на форумі Bioware — "Qunari race name"
  4. ↑ Codex entry: Vashoth: The Grey Ones
  5. ↑ За дописом Девіда Ґейдера та Мері Кірбі на форумі Bioware — "Qunari and Tal-Vashoth names?"
  6. ↑ Dragon Age: Ті, хто мовлять, частина 2
  7. ↑ 7,00 7,01 7,02 7,03 7,04 7,05 7,06 7,07 7,08 7,09 7,10 7,11 За дописом Девіда Ґейдера та Мері Кірбі на форумі Bioware — "Questions about the Qunari"
  8. ↑ Зі слів Тааш.
  9. ↑ За поясненням Залізного Бика під час однієї з розмов з Варриком.
  10. ↑ Стаття на Gameinformer («Еволюція к’юнарі»)
  11. ↑ За дописом Мері Кірбі на форумі Bioware — "MotA: Qunari questions (Spoilers)"
  12. ↑ За дописом Мері Кірбі на форумі Bioware — "Why is Kossith an inaccurate term for horned Qunari and Tal-vashoth?"
  13. ↑ 13,0 13,1 Dragon Age: Інквізиція — демо ігрового процесу
  14. ↑ Твіт від Майка Лейдлоу
  15. ↑ Кодекс: Вітаар
  16. ↑ 16,0 16,1 Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 26
  17. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 83
  18. ↑ 18,0 18,1 Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 108
  19. ↑ BioWare Вікі
  20. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 2, с. 132
  21. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 109
  22. ↑ 22,0 22,1 22,2 Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 85
  23. ↑ Кодекс: Вмістилище сліз
  24. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 110
  25. ↑ 25,0 25,1 25,2 Dragon Age: Початок (Офіційний ігровий посібник Prima)
  26. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 112
  27. ↑ 27,0 27,1 Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 114
  28. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 114-118
  29. ↑ 29,0 29,1 Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 115
  30. ↑ 30,0 30,1 Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 118
  31. ↑ 31,0 31,1 31,2 Кодекс: Історія Кіркволла: Розділ третій
  32. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 119
  33. ↑ 33,0 33,1 Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 120
  34. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 121
  35. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 123
  36. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 128
  37. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 2, с. 95
  38. ↑ According to Taash's dialogue in Dragon Age: The Veilguard
  39. ↑ За дописом Девіда Ґейдера на форумі Bioware — "Wasn't "Arishok" already named?"
  40. ↑ За дописом Мері Кірбі на форумі Bioware — "Question about the antaam"
  41. ↑ According to a romanced Iron Bull in Dragon Age: Інквізиція
  42. ↑ Розмова із Залізним Биком.
  43. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 127
  44. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 143
  45. ↑ Меч Бересааду
  46. ↑ Втрачені мечі
  47. ↑ Розмова між Залізним Биком і Кассандрою
  48. ↑ Кодекс: Тал-вашот
  49. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 35
  50. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 2, с. 143
  51. ↑ За дописом Девіда Ґейдера на форумі Bioware — "What type of ships are Qunari using?"
  52. ↑ Як мовили Стен і Сааребаз
  53. ↑ Кодекс: К’юнарі — Сааребаз
  54. ↑ 54,0 54,1 54,2 За дописом Девіда Ґейдера та Мері Кірбі на форумі Bioware — "Female Qunari Fighters"
  55. ↑ Dragon Age II (Повний офіційний посібник), с. 251
  56. ↑ 56,0 56,1 Оповіді про загибель Тедасу, К’юнарі: Розділ 3
  57. ↑ Діалог між Фенрісом та Ізабелою в Dragon Age II, акт 3
  58. ↑ Кодекс: Лломерринські угоди
  59. ↑ За дописом Девіда Ґейдера на форумі Bioware — "How would the Qunari accept a mage that voluntarily joins them?"
  60. ↑ Під час подій Dragon Age: Ті, хто мовлять.
  61. ↑ Кодекс: К’юнарі
  62. ↑ Dragon Age: Світ Тедасу, том 1, с. 143
  63. ↑ Кодекс: Саарат
  64. ↑ За дописом Девіда Ґейдера на форумі Bioware — "Why do ogres exist in Thedas before the Qunari arrival?"
  65. ↑ За дописом Девіда Ґейдера на форумі Bioware — "Opinions about the art direction"
  66. ↑ За дописом Мері Кірбі на форумі Bioware — "Which race in Dragon Age lives the longest?"
  67. ↑ Dragon Age (настільна RPG), Посібник гравця, набір 2, с. 7
  68. ↑ Codex entry: Sharksmouth Fort I: The "Grey" Warden
  69. ↑ Codex entry: The Mason's Tales: Freed Are Slaves
К’юн
Основи
Ашкаарі Кослун (Книга Кослуна)
Тріумвірат
Аришок • Ариґена • Арик’юн
К’юнарі
Антаам • Арваарад • Бен-Газрат • Сааребаз • Тамазран
Дивіться також
Камек • Нові Священні Походи • К’юнлат • Коссити • Тал-вашот
Deutsch English
Community content is available under CC-BY-SA unless otherwise noted.