Магістри (англ. Magisters) є членами Магістерію, верхньої палати тевінтерського імперського сенату.[1] Заповітні місця розділені між представниками Кола магів, Церкви та вельможних родин — які наразі всі є магами. Їхніх указів слухається вся імперія.[2] Молоді маги часто прагнуть стати учнями магістрів, оскільки це є найкращим шансом отримати ранг магістра. Маги з інших держав також можуть найнятися до магістра задля отримання імперського громадянства.[3]
Передісторія[]
Хоча племенами Тевінтеру правили королі, до заснування Тевінтерської імперії магістр був головним представником місцевих магічних товариств — Кіл магів — в державній раді наймогутніших чаклунів. Магістри збиралися в Мінратосі та володарювали над усією магією в країні.[4]
Відомий на сьогодні Магістерій був заснований Архонтом Даринієм.[5] Коли Дариній захопив трон Тевінтеру в -1195 році Стародавньої Доби, Рада магістрів стала королівським двором, а «магістр» був єдиним шляхетним титулом, який визнавався в Тевінтері.[4]
Технічно, бути магом не обов’язково для того, аби стати магістром. Насправді після Перевтілення, коли Прадавніх Богів було відкинуто і прийнято андрастиянство, більшість магістрів були не-магами. Однак з моменту розколу між Тевінтерською та Орлейською Церквами в Добу Веж не-магів у Магістерії поступово позбулися.[1] Після виборів у 7:34 Доби Бурі, Архонт Номаран зняв стару заборону магам брати участь у політиці. Через століття маги відкрито правили країною.[6]
Магістерій приймає закони імперії та обирає нового Архонта, якщо немає затвердженого нащадка. Магістри є носіями справжньої влади в Тевінтері. Всі інші маги служать їм на втіху, та будь-який маг з неналежним родоводом не має жодної влади, окрім тої, що йому можуть дати особистий достаток та хист.[1] В Магістерій можна потрапити різними шляхами:
- Кожне з семи Кіл магів Тевінтеру обирає одного магістра, зазвичай з рядів старших чарівників; Першим чарівникам заборонено обіймати посаду магістра.
- Кожен верховний пастор Тевінтерської Церкви є магістром, як і Імперський Божественний.
- Місце в Магістерії також переходить у спадок нащадкам магістра.
- Імперський Архонт зберігає за собою право назначати нових магістрів на власний розсуд в будь-який момент.[7]
Раніше Архонт обирався з рядів магістрів, проте від цієї практики відмовились в Чорну Добу.[7]
Після Третього Мору, Орлейська Церква популяризувала історію, що група магістрів, яким вдалося фізично потрапити в Затіння та дістатися Золотого Міста Творця,[8] відповідальні за опоганення міста та через їхні дії з’явилися перші темнороди. Церква називає це «другим гріхом».
Відомі магістри[]
- Архонти — правителі імперії та члени Магістерію.
- Імперський Божественний — голова Тевінтерської Церкви.
- Верховні пастори — вище духовенство Тевінтерської Церкви.
- Зоряні Магістри — верховні пастори Прадавніх Богів; у Співі про Тишу говориться, що вони прорвалися в Золоте Місто.
────────────────
- Elio Andante[9]
- Адралла — уроженка Вирантію; після втечі з Тевінтеру була найнята Божественною Клеменс І у 4:46 році Чорної Доби для написання Літанії Адралли, яку використовують проти магів крові та одержимості демонами.[10][11][12]
- Естія — жила у 7:61 Доби Бурі; критикувала магію крові у листі до свого учня.[13][14]
- Вібій Аґоріан — автор тексту «Сумніви щодо Церкви», пізніше забороненого Церквою.[15]
- Аріман — сестра Фенріса, Варанія, служить при його дворі.[16]
- Сетій Амладаріс — верховний пастор Думату, один з прадавніх магістрів, що увійшли в Золоте місто та перетворилися на перших темнородів.[17]
- Анодатій — нащадок Архонта Ішала; за традицією його родина відповідальна за утримання големів-Джаґернаутів, що боронять Мінратос.[18]
- Ґереон Алексіус — член Венаторі та наставник Доріана Павуса.
- Аллінеас — відомий дослідник, що жив у Добу Веж та першим ввів термін «чарознавчий розбрат» по відношенню до відступників.[19]
- Іріан Амладаріс — теперішній представник дому Амладаріс в Магістерії станом на 9:40 Доби Дракона.[20]
- Резарен Аммосин — магістр з міста Нессум.
- Зальдереон Антонідас — знайомий професора Фредерика.[21]
- Аврарій — виступав за збільшення фінансування Кіл у 9:39.[22]
- Біклій — центуріон.[23]
- Калантій — вірив, що стане «вознесеним» і приніс для цього в жертву тридцять три раби в ритуалі, який перетворив його на огидь у 7:61 році Доби Бурі.[13][14]
- Калістій — з Теревина; за дослідження Затіння заробив прізвисько «Пронизаний Затінням».[24][25]
- Кавелій — створив оберіг бойового мага.[26]
- Краксій — очолив експедицію в Лісові нетрі.[27]
- Данарій — колишній господар Фенріса.
- Трактій Данарій — позашлюбний син Данарія.
- Дельфіна — жила в Мінратосі (8:65 Благословенної Доби).[28]
- Дульчія — за чутками належить до Венаторі.[29]
- Ерастен — відомий дослідник Прадавніх Богів.
- Галій — магістр в союзі з Венаторі, який вивчав пусті породи в Шиплячих пустках (9:41 Доби Дракона).[30]
- Лівій Еримонд — магістр та член Венаторі (9:41 Доби Дракона).
- Гадріана — учениця Данарія.
- Гарах — відомий створенням комплекту броні «Джаґґернаут».[31]
- Алеріо Інвідус — батько Франчески Інвідус та Флоріана Інвідуса.[32]
- Емерій Крейван — засновник Кіркволла.[33][34]
- Нантерій — претор Вирантію в 9:40 Доби Дракона; зацікавлений в гірничодобувому промислі за межами Тевінтеру.[35]
- Настасія — магістриня, сина якої розірвав на шматки верескун.[36]
- Ненелій — тренує рабів бути маговбивцями.[37]
- Уріан Нігаліас — магістр, який став Чорним Божественним у 9:27 Доби Дракона після організації перевороту проти свого попередника.
- Оратій — поет, який склав Пісню для сновидів.[38]
- Амелія Павус — створила Циркулум Інфінітус.[39]
- Доріан Павус — стає головою дому Павус після того, як його батька було вбито; займає його місце в Магістерії (〜 9:43 Доби Дракона).[40]
- Ґідеон Павус — предок дому Павус, якого звинуватили в зраді у Священну Добу.[40]
- Галвард Павус — колишній представник дому Павус у Магістерії; батько Доріана Павуса.
- Парталан — його легіон мав придушити повстання рабів в Кіркволлі, але жоден з них не прибув на місце; володіє посохом Парталана.
- Пеліданій — голова Коріального ордену на початку Священної Доби.[41]
- Пелінар — описав культурні звички орлейців для своїх співгромадян.[42]
- Пендиктій — дослідник таємниць ельфійського завісного вогню.[43]
- Левікулікс Порені — поборник ідеї верховенства Тевінтеру.[44]
- Присій — магістр у зв’язках з Венаторі, який наказав дослідити ельфійські руїни біля Крествуду.[45]
- Кіллан — прислуговував Клавдіану та застосовував жорстокі практики у межах Кісткової ями у -35 році Стародавньої Доби.[46]
- Зара Рената — членкиня Венаторі.[47]
- Сефій — магістр у зв’язках з Венаторі, який діяв у Шиплячих пустках.[30]
- Талеріо — магістр, причетний до першої експедиції імперії до авварів; і потім до решти аламаррі включно з шасиндами у -712 Стародавньої Доби (483 ТІ); санкціонував забій багатьох жителів Морозного хребта та грабував поселення.[48]
- Тебрин — його учні працювали з чарознавицею Даґною на південному посту.[49]
- Атанір Тілані — батько Мейваріс, відомий в Імперському сенаті своїм ласкавим характером та добротою; був страчений у 9:32 Доби Дракона імперськими храмовниками.[50]
- Мейваріс Тілані — вдова кузена Варрика Тетраса, Торольда.
- Тірена з Каменю — використовувала магію крові аби відбити завойовників-к’юнарі у Сталеву Добу, доводячи до кипіння кров в їхніх жилах.[14]
- Авреліан Титус — магістр, який не має ані земель, ані сім’ї, але має репутацію жадібного до влади чоловіка; він знає багато речей, яких не знає більше ніхто.[51]
- Тлаксій — один з останніх генералів, що намагався вторгнутися в Ферелден; володіє посохом лорда-магістра.
- Урат — магістр у зв’язках з Венаторі, що діяв у Шиплячих пустках.[30][52]
- Марено Вадіс — відрікся власної доньки за те, що вона мала коханця-ельфа.[53]
- Варас — магістр, учень якого вивчав можливості вітаарів у 9TWT22 році Доби Дракона.[54]
- Вериксій — магістр у зв’язках з Інквізицією, який досліджував питання належного застосування прив’язування духа.[55]
- Вірен — магістр, який застерігав про загрозу «людобиків на півночі».[22]
- Клавдіан Вирантус — був останнім «наглядачем» Кісткової ями; був відомий своїм садизмом і жорстокістю в численних експериментах, які він проводив над тими, хто наваживався йому суперечити; після того, як його раби повстали, вони зняли з нього зачаровану робу та кинули у Кісткову яму на обід дракончикам; останній відомий володар броні наглядача.[56]
Записи Кодексу[]
|
|
Реліквії магістрів[]
Артефакти, що в минулому належали магістрам:
|
|
Цікавинки[]
- Іноземцям властиво вішати ярлик «магістра» на будь-якого мага Тевінтеру. Таке неточне найменування вважається ознакою невігластва в імперії.
- Прадавні магістри проходили через фізичні мутації через постійне вживання ліріума у великих кількостях.[57]
- Начитана свиняча фермерка також була членкинею Магістерію.
- У французькому перекладі перших двох ігор магістрів називали «Inquisiteurs» (Інквізитори). Цей переклад було змінено в Dragon Age: Інквізиція.
Посилання[]
|
| ||||||||||||||||||||||
