Згідно з вченнями Церкви, первісним гріхом стало поклоніння другими дітьми Творця деяким з його первістків, внаслідок чого він покинув те, що сам створив.
Вчення Церкви[]
Церква вважає, що коли Творець відвернувся від духів, деякі з них сповнилися заздрощами до людей. Заздрість — перше, що породили новостворені демони.[1] Найбільш сильні з них являлися людям у снах та нашіптували[2] те, що вони — справжні боги, творці всесвіту і що всі мають вклонитися їм. Зрештою, люди покликали їх крізь Завісу. У царстві смертних ці демони прийняли подобу драконів, крилатих Прадавніх Богів, що господарювали на землі. Люди вклонилися їм, забувши Творця, і ця подія отримала назву «первісний гріх».[3] Таким чином, оманою Прадавні Боги змогли відвернути людей від їхнього справжнього Творця.[4]
Розлючений Творець прокляв Прадавніх Богів, навічно ув’язнивши їх під землею.[3][4] Після цього Він відвернувся від людства. Творець зневірився, бо первістки його не прагнули творити, а другі його діти породили гріх.[2][3] Він залишив Золоте Місто[5][6], та було воно закинутим[3][5], поки не стався Другий гріх.
Записи Кодексу[]
Посилання[]
- ↑ 1,0 1,1
Dragon Age: Світ Тедасу, том 2, с. 49-51
- ↑ 2,0 2,1
Кодекс: Первістки Творця
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 Dragon Age: Початок: Офіційний ігровий посібник Prima
- ↑ 4,0 4,1 Кодекс: Прадавні Боги
- ↑ 5,0 5,1
Кодекс: Перший Мор: Розділ перший
- ↑ За дописом Девіда Ґейдера на форумі Bioware — "The Chantry, The Maker, The Old Gods: questions"
За дописом
| ||||||||||||||||||||||||
