Ривейн (англ. Rivain) розташований у північно-східній частині Тедасу.
Його столицею є Дерсмуд, що лежить на південному краї Ривейнського півострову. Країна майже повністю оточена водоймами, за винятком невеличкого клаптику суші, що поєднує її із сусідньою Антивою.[1]
Історія[]
Геральдика Ривейну[2]
- -203 рік Стародавньої Доби (992 ТІ): Ривейняни беруть участь у битві на Тихих рівнинах на півдні Тевінтеру. Думата жорстоко вбито, а темнородські сили розбито.[3]
- -120 — -53 роки Стародавньої Доби (1075–1142 ТІ):[примітка] Ривейняни бунтують у спробі відділитися від Тевінтерської імперії. Їх підтримують східні міста Вільних Марок. Тевінтер намагається придушити повстання, однак після численних втрат і катастрофічної битви під Темерином у -53 році Стародавньої Доби (1142 ТІ) зрештою покидає Схід.[4]
- -44 рік Стародавньої Доби (1151 ТІ): Засновано королівство Ривейн.[4]
- 5:12 рік Священної Доби: Пробудження Андорала та початок Четвертого Мору. Темнороди вторгаються в Ривейн із боку Антиви.[3]
- 5:24 рік Священної Доби: Ривейн звільнено від темнородської навали під час битви за місто Айзлі; Ґарахел гине після перемоги над Думатом у бою.[3]
- 6:32–42 роки Сталевої Доби: К’юнарійське загарбання Ривейну.[3]
- 7:25–85 роки Доби Бурі: Нові Священні Походи проголошені одночасно тевінтерською (з метою відвоювання Сегерону та Карина) та орлейською (з метою відвоювання Ривейну) Церквами. Відбуваються три масштабні Священні Походи.[3] Війни завдають жахливих втрат населенню Ривейну.[5]
- 7:84 рік Доби Бурі: К’юнарійські сили відбито до Конт-аара на півночі Ривейну. Підписано Лломерринські угоди та проголошено мир.[3]
- Опісля 7:84 року Доби Бурі: Церква та ривейнські націоналістичні угруповання вирішують провести «очищення мечем» після невдалих спроб повернути народ до поклоніння Творцеві. Незчисленну кількість беззбройних чоловіків, жінок та дітей жорстоко вбито та поховано в братських могилах.[5]
- 9:40 рік Доби Дракона: Унаслідок інциденту в Білому Шпилі та спалаху Маго-храмовничої війни Церква посилає до Дерсмуда Шукачів задля розслідування благонадійності місцевого Кола магів. Усе Коло проголошено відступниками через брак обмеження взаємодії між магами та рештою населення. Хоча перші напади було відбито, храмовники скористалися Правом на Знищення, і зрештою ліквідували Дерсмудське Коло.[6][7][8]
Географія[]
Міста й селища[]
Невеликий ривейнський порт
- Айзлі — місто, де відбулась остання битва Четвертого Мору.
- Афсаана — місто понад затокою Ріальто; місце битви між військами Орлею та к’юнарі під час Нових священних походів у 7:75 році Доби Бурі.[9]
- Віндаар — к’юнарійське селище на півночі Ривейну.[10]
- Віще — поселення на півночі Ривейну.
- Дерсмуд — столиця Ривейну; резиденція монархії та єдине місце в країні, де Церква має більш-менш значний вплив.
- Конт-аар — к’юнарійське поселення на північному узбережжі, єдине з мирних на материку Тедасу.[1]
- Лломеррин — політично нейтральне портове місто на острові неподалік південного краю Ривейну. Саме тут підписали Лломерринські угоди, які завершили К’юнарійські війни, плюндрувавші континент більш ніж 150 років. Піратам та злочинцям місто слугує за базу операцій, а його ринки — за місце збуту крадених речей. Також тут розташоване головне управління Фелісісма Армада.[11]
Культура та суспільство[]
Порт у Ривейні[12]
Відтінки шкіри ривейнян ранжуються від густої засмаги до кольору ебенового дерева. Татуювання та пірсинг часто позначають соціальний статус людини — чим вигадливіше оздоблене тіло, тим він вищий. Часто на додаток до цього вдягають ще й екстравагантні ювелірні прикраси.[13]
Хоча економіка Ривейну валютна, як і в інших країнах, люди тут не так зосереджені на накопиченні власного багатства, а натомість підтримують ідею добробуту всієї громади. Общини співпрацюють між собою і передають припаси одна одній, коли це необхідно.[11]
Їжа[]
Ривейн відомий своїми бананами,[14] рисом,[15] буряком,[16] нутом,[17] чаєм та кускусом — кашею з легким смаком, що складається з води та манного борошна. Кускус використовують як основу для салатів: один із ривейнських рецептів описує його поєднання з м’ятою та червоним стручковим перцем.[18] Заварний крем із козячого молока набув у країні популярності як десерт. В одному з місцевих рецептів його рекомендують подавати зі смаженим інжиром, а для проготування використовують молоко кіз породи ґулабі, поширеної в Айзлі. Молоко цих кіз навіть поза межами Ривейну цінують за солодкий смак.[19] «Відомий на весь світ хліб Корсарської Королеви» — знаменита ривейнська випічка, банановий хліб, для якого використовують банани з Пар Воллену, хоча й ривейнські годяться як замінник.[14] Чаям, виготовленим у Ривейні, приписують цілющі властивості: принаймні два бленди допомагають від головного болю.[20] Перший — чай із кориці, імбиру та гвоздики, а другий — перцевої м’яти, лимонної вербени, материнки та кореня солодки.[21]
Відносини між расами[]
Ельфи живуть із ривейнянами в мирі. Також на півночі країни розташоване єдине мирне к’юнарійське поселення — Конт-аар.[1] Часто в ривейнських містах і селищах можна побачити к’юнарі-посланців, однак від шляхти вони тримаються подалі.[22] Самі ж ривейняни походять із невеликих острівних ланцюгів у Боеричному океані.[23]
Ривейнське селище
Релігія[]
На відміну від більшості тедасійців, ривейняни не сповідують андрастиянство та не вірять у Творця. Вони пантеїсти, що притримуються ідей природного порядку, тож багато з них вірять, що бог і всесвіт — це одне й те ж саме.[1] Хоча панівна верхівка Ривейну — андарстияни, поза межами столиці авторитет Церкви дуже слабкий.[11] Багато хто, особливо в Конт-аарі, прийняли К’юн, оскільки він не надто суперечить їхній релігії. За словами Фердинанда Дженітиві, відомого вченого Церкви:
«Місцеві так по-справжньому й не прониклися Псалмом Світла. Але опір Псалму походить не лише з історії к’юнарійських війн. Ривейняни не хочуть позбуватися своїх мудрих віщунок, які насправді є дикими магесами, котрі спілкуються з духами і навіть дозволяють їм вселитися в їхні тіла. Заборона Церкви на такі практики порушила б тисячолітні місцеві традиції».[24]
Магія[]
- Основна стаття: Віщунки
Хоч у Дерсмуді раніше й існувало Коло, воно лише формально задовольняло вимоги Церкви. Магам було дозволено бачитися з рідними, а жінки проходили особливу підготовку, щоби стати віщунками,[8] чия роль у ривейнському суспільстві традиційно пошановувалась. Такі дикі магеси здатні спілкуватися з духами, яким дозволяють вселятись у свої тіла задля блага селища, де мешкають.[1][24] Віщунки набирають учнів, яким допомагають опанувати ці чари, і мають свободу дій, допоки за потреби допомагають храмовникам. Ривейнські Кола подібні до решти тедаських тим, що отримують фінансування від шляхтичів-андрастиян.
За словами Першої чарівниці Дерсмуда Ривелли, коли інші Кола почали повставати під час Маго-храмовничої війни, у 9:40 році Доби Дракона Церква дізналася про те, як функціонує Дерсмудське Коло, і проголосила всіх його членів відступниками. Тоді було застосоване Право на Знищення, Коло ліквідоване, а всіх магів убито.[8]
Роль жінок[]
За традицією, у Ривейні матріархальний устрій, і багато людей вірять, що жінки краще підходять на роль правительок. Главами ривейнських комун переважно є старші жінки, а найвпливовішими є вищезгадані віщунки.[1] Двічі на рік усі віщунки рушають до Дерсмуда, де збирають ради, укладають торговельні угоди й публічно клянуться у вірності королеві Ривейну.[13]
Відомі ривейняни[]
- Повний список дивіться тут: Категорія: Ривейняни.
- Примітка: у списку можуть бути присутні особи ривейнських походження чи національності.
Дункан та Ізабела
Вів’єн
Королева Аша Кампана — також відома, як «Королева-мати Тедасу»- Мадам Арі — мати Ізабели
- Барв — Володар Удачі
- Вів’єн — Перша чарівниця Монсіммара
- Голлікс — одні з Володарів Удачі, що виконували завдання в Мінратосі разом із Доріаном Павусом та Мейваріс Тилані
- Вартовий-Верховода Ферелдену Дункан
- Ізабела — самопроголошена «Королева Східних морів»
- Кейд Арвейл — Захисник Тантервейла[25]
- Старший чарівник Малеус — колишній член Ривейнського Кола, проголошений відступником у 9:20 році Доби Дракона
- Капітан Рево — батько Першої чарівниці Ривелли та член Фелісісіма Армада[8]
- Перша чарівниця Дерсмуда Ривелла[8]
- Северан — радник короля Меґрена під час орлейської окупації Ферелдену
- Таяна — матір Дункана[26]
Записи Кодексу[]
- Кодекс: Ривейн
- Кодекс: Лломерринські угоди
- Кодекс: Тал-вашот
- Кодекс: Віщунки та Всезбір
Примітки[]
В інших джерелах зазначено, що деякі події відбулися на 25 років раніше, тобто що повстання розпочалось у -145 році Стародавньої Доби, битва під Темерином відбулася в -78 році Стародавньої, а королівство Ривейн було утворене в -69 році Стародавньої.[3]
Цікавинки[]
- Якщо вірити Девідові Ґейдеру, у Ривейні є напівпостійне поселення долійців — у місті Лломеррин. Однак у другому акті Dragon Age II із розмови між Ізабелою та Меррил стає відомо, що долійці поки не дісталися Лломеррина (принаймні тоді, коли там востаннє була Ізабела).[27]
- Ривейняни вважають появу жуків-смертеглядів поганою прикметою, тому вбивають їх, як тільки бачать.[28]
- Відомо, що орлейська імператриця Селін упродовж дня випиває принаймні два різні бленди ривейнського чаю, щоби вгамувати свій головний біль.[20][21]
Дивіться також[]
- «Оповіді про загибель Тедасу» авторства брата Дженітиві
Посилання[]
|
За дописом 
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||