Тевінтерська Церква (англ. Imperial Chantry) — це конфесія андрастиянства з центром в Тевінтерській імперії. Тевінтерська Церква не визнає Божественну Орлейської Церкви, маючи натомість Імперського Божественного, також неофіційно відомого як «Чорний Божественний» на півдні у противагу «Білій Божественній». Штаб-квартира Тевінтерської Церкви, ймовірно, розташована у Срібному Шпилі в Мінратосі, де, як відомо, засідає Імперський Божественний.[1]
На відміну від Орлейської Церкви, Тевінтерська приймає чоловіків в духовенство та дозволяє магію. Імперський Божественний — це завжди чоловік, а також член одного з Кіл магів Тевінтеру.
Історія[]
Через десять років по смерті Андрасте, Архонт Гессаріан перейшов у віру в Псалом Світла, стверджуючи, що він чув голос Творця коли його меч торкнувся Андрасте, і таким чином дав початок релігії. Він проголосив Творця єдиним істинним богом, а андрастиянство — релігією Імперії (тобто Тевінтерська Церква), та публічно проголосив про зраду Маферата. Більшість верхнього духовенства, включно з майже всіма правлячими магістрами альтусами, не захотіли відмовлятися від Прадавніх Богів, але клас не-магів сопораті переважно підтримали Гессаріана, давши початок періоду, відомому як Перевтілення. Оскільки всі верховні пастори загинули, Гессаріан переробив старі храми Прадавніх Богів на школи для магів.[2]
Коли орлейський імператор Кордилій Дрейкон І призначив Божественну Юстинію І головою Орлейської Церкви, це дуже засмутило тевінтерців, які організовували андрастиянство задовго до того, як Орлей почав кампанію релігійної уніфікації та проголосив себе Священною Землею, оскільки саме там жила та померла Андрасте. У спробах задобрити Орлей, владу над вірою в Тевінтері було передано від Архонта до верховних пасторів Тевінтеру. Однак, попри численні прохання, Орлейська Церква відмовилась визнавати верховних жерців Тевінтеру на підставі того, що вони приймали у духовенство чоловіків, яких Орлейська Церква вважала недостойними через зраду Маферата. В той час орлейському духовенству було невідомо про присутність магів в рядах їхніх тевінтерських колег.
Напруга зросла, коли Орлейська Церква оголосила Священний Похід на Старкгейвен у 2:80 році Доби Слави, аби звільнити місто-державу Вільні Марки від тевінтерського панування та запобігти відновленню впливу та влади Тевінтеру в регіоні. Після Третього Мору у Добу Веж, Орлейська Церква також почала поширювати наратив, що стародавні магістри Тевінтеру спричинили появу Морів власною єрессю, плекаючи анти-тевінтерські настрої та поглиблюючи розрив між двома Церквами.[3]
Найбільшим джерелом конфлікту врешті-решт стала друга строфа Співу про Перевтілення у Псалмі Світла, «магія має служити, а не повелівати». У Тевінтері вже довгий час магія цінувалася, заохочувалася та плекалася за допомогою вибіркового схрещування між членами вищого класу;[4] проте ченці проповідували, що магія має служити для загального блага, а не використовуватися для контролю чужих умів. Вони вірили, що це найкраще досягається, якщо дозволити магам брати участь в управлінні. Коли Церква нарешті дізналася про це у 3:87 році Доби Веж, Божественна Благовіста ІІ вимагала, щоб вони повернулися до орлейської версії Псалма. Тевінтер відмовився, заявивши про корумпованість Вал Руайо. Божественна Благовіста ІІ проголосила їх єретиками, що призвело до призначення Архонтом на посаду Імперського Божественного верховного пастора Вальгаїла, який був чоловіком і магом Кола.[5][6]
Імперський Божественний (також відомий на півдні як Чорний Божественний) призначив день смерті Божественної Благовісти ІІ у 3:99 році святковим. Нова Біла Божественна назвала наступну добу «Чорною Добою» в якості відплати за так званого «Чорного Божественного» та поширеність корупції в Тевінтері. У період з 4:40 року Чорної Доби та 5:10 роком Священної Доби були скликані чотири Священні Походи з ціллю повернути єретиків назад у лоно. Однак, Тевінтер вистояв усі спроби захоплення. Усім чотирьом походам не вдалося захопити столицю ー Мінратос, або ж змусити Імперську Церкву здатися, оскільки Тевінтер, посилений іноземними магами, що шукали прихистку в імперії, вивільнив на загарбників всю свою магічну міць, спричинивши колосальні втрати серед сил ворога.[7] Священні Походи скінчилися лише з початком Четвертого Мору; Тевінтер, відповідно, відмовився допомагати Андерфелсу та Вільним Маркам у боротьбі з темнородами у якості помсти за Священні Походи.
Зрештою, невдалі Священні Походи лише закріпили розкол між Вал Руайо і Мінратосом. До сьогодні Біла та Чорний Божественні відмовляються визнавати легітимність і владу один одного, хоча відомий випадок їх співпраці під час Нових Священних Походів у боротьбі з вторгненням к’юнарі.
У 9:27 році Доби Дракона, магістр Юріан Нігаліас став на чолі повстання проти Чорного Божественного, арештувавши його разом із п’ятьма магістрами високого рангу за одну ніч. Після суду над заарештованими, Юріан обійняв посаду Імперського Божественного та провів жорстокі чистки Імперської Церкви.[8]
Учення[]
Головним ученням Імперської Церкви (і тим, що призвело до розколу з Орлейською Церквою) є інтерпретація нею слів «магія має служити, а не повелівати». Магістри трактують це як те, що магія має служити на загальне благо, що, на їхню думку, досягається через правління магістрів. Тевінтерські пастори змінили Псалом так, щоб відображати необхідність використання магії для служіння людству і досягненню усезагального процвітання. Це дозволило магістрам отримати давню владу та знов стати на чолі Імперії. В цей час Церква в Орлеї залишається твердою в своїх переконаннях, що магія має силу розбещувати людей, а отже, магів треба тримати під контролем. Обидві Церкви засуджують погляди одна одної на магію.
Поки Церква Орлею вірить у те, що Андрасте була божественною, і Творець забрав її, щоб вона залишалася поруч із ним після її смерті, Імперська Церква стверджує, що вона була лишень смертною пророчицею з істотним магічним хистом.[4] Незважаючи на те, що Імперська Церква поважає і глибоко шанує Андрасте, поклонятися їй, як це робить Орлейська Церква, заборонено; замість цього, в Тевінтері зосереджуються на поклонінні Творцю.(Потрібно джерело)
Більш того, в той час, як Орлейська Церква звинувачує людську гординю у скоєнні Другого гріха та подальшого створення темнородів та початку Морів, Імперська Церква звинувачує Прадавніх Богів у розбещенні людства, а не вроджений недолік людської природи.[9][10]
В Орлейській Церкві лише жінки можуть обіймати посаду вищу від матері; чоловікам дозволено бути лише братами. Однак в Імперській Церкві чоловіки мають можливість обіймати будь-які посади. Фактично, Імперський Божественний ー це завжди чоловік.(Примітка) Щобільше, в той час як пасторки Орлейської Церкви дотримуються целібату, майже всі пастори Тевінтеру одружені, а в духовенстві служать часто цілими сім’ями.[3]
Хоча всі Церкви Тедасу мають Вічне Полум’я, що підтримується за допомогою магії, в Тевінтері день, коли його оновлюють за допомогою закляття, є релігійним святом. В Імперській Церкві магію відкрито практикують під час усіх богослужінь.[3]
Існує також святковий день під назвою «Відвідини», коли Благословенна Андрасте нібито явилася тевінтерським магам під час її перебування у Затінні.[3]
Роковина смерті Архонта Гессаріана також є релігійним святом. Він вважається найвидатнішим учнем Андрасте; у Тевінтері його шанують більше, ніж будь-де в Тедасі,[3] так само, як і Кордилія Дрейкона І шанують в Орлеї.
Імперський Орден храмовників[]
- Основна стаття: Імперський Орден храмовників
Записи Кодексу[]
Примітки[]
- В той час, як у 1 томі Dragon Age: Світ Тедасу говориться, що більшість Імперських Божественних були чоловіками, інші джерела, такі як Доріан Павус, стверджують, що Імперський Божественний завжди був чоловіком.
Цікавинки[]
- Маги Імперської Церкви вірять, що магія крові була вперше вивчена від давніх ельфів Елвенану, а не від Прадавніх Богів. Однак, для того, аби підтвердити це твердження, недостатньо доказів.[11]
- Імперська Церква отримує десятину за кожного проданого раба.[12]
Дивіться також[]
Імперський Орден храмовників- Орлейська Церква
- Орден храмовників
- Посібник: Храмовник
- Червоні храмовники
Посилання[]
|
| ||||||||||||||||||||||||
