 У цій статті є неперекладений текст.
|
| Необхідний текст для перекладу виділений блакитним кольором, або сірим, якщо текст приховано у редакторі коду. |
Тевінтерська імперія (англ. Tevinter Imperium) — найстаріша держава людей у Тедасі в якій панує магократія. Магістри очолюють Імперію, а Архонт верховодить ними.
У прадавні часи могутність Імперії не мала собі рівних та її межі розширювалися крізь чи не ввесь континент. Тепер, коли Тевінтер є тінню колишнього себе як у розмірах, так й у могутті, ця держава залишається відносно сильною і є однією з чільних націй у Тедасі.[1]
Історія[]
Прадавня історія[]
Коли люди вперше з’явилися близько -3100 Стародавної,[2] вони належали до одного племені нероменців.[3] Вони осіли вздовж узбережжя Носенського моря та вели бої з ельфами за володіння краями. Згідно з давньою легендою, в -2850 Стародавної ельфи віддалилися від людей, яких вони називали «швидкоплинними», побоюючись, що людський контакт позбавляє їх безсмертя. Це дало нероменцям право на подальшу експансію на континент.[4]
Уважають, що близько -2800 Стародавньої Прадавні Боги почали нашіптувати людству з Золотого Міста. Вони навчали нероменійських сновидів чарів, а ці маги ставали пасторами та володарями своїх народів.[5] У -1700 Стародавньої,[6] розбіжності між різними відгалуженнями людських племен зростали, і вони відділилися в чотири королівства: Нероменія, Карин, Тевінтер і Бариндур.[4] В -1610 Стародавньої, Бариндур зник за загадкових обставин; легенда говорить, що він був знищений Прадавнім Богом Думатом за зневагу до свого Верховного пастора.[7]
У -1595 Стародавньої, Талсіан, Перший пастор Думата, стверджував, що особисто зв’язався з Думатом у видіннях і навчився магії крові,[8] яку він використав, щоб оголосити себе королем Нероменії. Хоча Талсіана часто вважають першим магом крові, маги Тевінтерської Церкви тепер вірять, що їй насправді навчилися в ельфів Арлатана, а не у Прадавніх Богів. Талсіан заснував храми для поклоніння Думату, перетворивши драконів на символ божественної сили та популяризуючи поклоніння Прадавнім Богам. Йому також приписують створення панівного класу магів, оскільки багато з його власних учнів заснували вельможні доми, які досі панують над Тевінтером.[9] У королівстві Тевінтер маги створили перші Кола магів як закриті суспільства, імовірно, для навчання та вивчення їхніх магічних талантів. Вони заснували раду своїх найталановитіших магів, відому як Рада магістрів, які зібралися в Мінратосі та надали мандат на використання магії в усьому королівстві.[10]
У -1207 Стародавньої Дариній, Верховний король Нероменії, захопив трон свого дядька, злучивши Нероменське та Тевінтерське королівства під своєю орудою, у такий спосіб заклавши підвалини Імперії.[11] Під час володарювання Даринія, Рада магістрів перемінилася на королівський двір і магістрів визначили як одну-єдину вельможну верству.[10] У -1200 Стародавньої Дариній був першою людиною, якій удалося укласти союз із королем гномів Кел-Шароку — Ендріном Каменемолотом,[12] та встановити з ними тісні торговельні зв’язки.[13] Тоді ж заснували установу гномських речників під назвою «Амбасадорія», призначенням якої було радитися з тевітерськими очільниками й опоряджати торговельні взаємини між Імперією та королівствами гномів.[14][15]
У -1195 Стародавньої, позначеному як 0 ТІ в Імперському календарі,[16] Дариній одружився з королевою Ратаною з Карина, об’єднавши свої королівства та заснувавши Тевінтерську імперію. Даріній оголосив себе першим Архонтом.[13]
Загибель Елвенану[]
Коли імперія розросталася на схід, поселенці почали зустрічати ельфійських розвідників на краю Арлатанського лісу, який вони раніше вважали незаселеним. Оскільки минуло понад двоє тисячоліть відтоді, як ельфи відступили у своє власне королівство, можливо, пам’ять про перший контакт була втрачена в часі. Коли Імперія зрозуміла, що заяви поселенців про нелюдську расу, яка використовує магію, є реальними, вони послали емісарів у ліс. Коли ніхто не повернувся живим, вони збудували фортецю біля кордону і поставили постійну варту.
Протягом наступних кількох десятиліть контакти між двома расами стали більш частими та жорсткими. Влітку -998 Стародавньої, кілька тевінтерських поселень зникли в лісі.[17] Це призвело до того, що Архонт Талсіан оголосив війну в -981 Стародавньої,[18] вирушивши в Арлатанський ліс, щоб взяти в облогу столицю Елвенан, нібито з демонами та поневоленими драконами на їхньому боці.[19] Через шість років, коли інґіршинські племена скористалися війною з ельфами, щоб напасти на південні поселення Тевінтеру, Архонт Талсіан і магістри занурили місто в землю за допомогою магії крові, щоб швидко покласти край конфлікту. Ельфи що вижили, були поневолені, додавши до Імперії величезну кількість рабів майже миттєво.[17][18]
У -895 Стародавньої, Тевінтерська імперія значно розширилася, підкріпившись своїми новими ельфійськими рабами. Імперія заволоділа майже всім північним Тедасом і почала завойовувати землі через Буремне море, заселивши острів Ествоч у -880 Стародавньої та влаштувавши кілька операцій, щоб підкорити племена аламаррі та авварів приблизно у -715 Стародавньої.[20][21]
Громадянські війни та експансія[]
Магістри вірили, що магія є більше виявом ласки Прадавніх Богів, аніж випадковістю при народженні, і відмовлялися визнавати чаклунську верству ельфів та нещодавно підкорених іноземців. Коли Архонт Альмадрій узяв собі в учні Тідаріона, мага незнатного роду та планасинської крові, наслідкове обурення з боку Магістерія призвело до замовного вбивства Альмадрія в -692 Стародавньої[22] та громадянської війни, яка тривала понад сімдесят років. Уперше після занепаду Арлатана маги боролися із чаклунами. Кінець-кінцем війна завершилася в -620 Стародавньої,[23] коли Архонт Партеній, колишній Верховний пастор Думата, допустив летанців у святині та дав їм три місця в Магістерії.[24]
Розширюючись, Імперія уже загарбала більшу частину Тедасу, на південь аж по Ферелден і на схід по Ривейн, підкоряючи зустрічні місцеві племена нещадною силою.[25] Тевінтер замовив будівництво Імперського тракту, щоб сполучити всі землі під їхньою владою з метою торгівлі, хоча проєкт так і не був завершений через опір племен аламаррі.[25][26] Між -575 і -555 Стародавньої (620-640 ТІ) тривала величезна громадянська війна. Вона розпочалася тоді, коли два найвпливовіші магістри боролися за вільний стіл Архонта, погрожуючи розділити Імперію навпіл. Усупереч відновленому ладу в державі після громадянської війни, остання стала початком поступового занепаду золотої доби Імперії.[25]
Перший Мор[]
У -395 Стародавньої, в помилковій спробі апофеозу, група магістрів принесла в жертву сотні рабів і використала дві третини ліріума в усій імперії, щоб фізично увійти в Золоте Місто в Затінні, повернувшись першими темнородами.[27][28] Архідемон Думат верховодив Першим Мором майже двісті років, спустошувавши Імперію та трощивши її міць. Громадський неспокій долучився до безладдя в Тевінтері, допоки щойно створений орден Сірих Вартових наостанку здолав темнородів.[29][30]
Війни за незалежність[]
- Основна стаття: Священний Похід на Тевінтерську імперію
З його розкритими для світу вразливостями, сильно ослаблена Імперія зазнала Священного Походу на чолі з колишньою рабинею Андрасте та її чоловіком Мафератом. У -180 Стародавньої, вони привели армію аламаррі через Буремне море, щоб знищити імперію та поширити віру про свого бога, Творця. Похід Андрасте надихнув ельфійських рабів до повстання по всій Імперії, що посилило загрозу з боку армій аламаррі.[31] Вторгнення закінчилося, коли Андрасте було публічно страчено разом із її генералами в -170 Стародавньої, після того як Маферат продав її Імперії в обмін на землі південного Тедасу.[32] У -160 Стародавньої, Архонт Гесcаріан, за часів якого відбувалося повстання Андрасте, силоміццю навернув Імперію у віру Творця і викрив зрадництво Маферата в період, відомий як Перевтілення.[33]
У -120 Стародавньої почалася війна Ривейну за свою незалежність від Імперії, що відвернуло увагу останньої від перезавоювання Вільних Марок. Східні міста Вільних Марок зібрали спільне військо, щоб допомогти Ривейну,[34] і в битві під Темерином в -53 Стародавньої, Імперія покинула свої східні землі.[35]
Розкол Церкви[]
Коли імператор Дрейкон І заснував Церкву в -3 Стародавньої та оголосив Божественну Юстинію І офіційною главою андрастианської релігії в 1:1 Божественної, це викликало великий жах у Тевінтері, який організовував релігію на власних умовах більше століття. Відносини між ними були напруженими з самого початку, хоча вони спочатку й намагалися заспокоїти новостворену Церкву, зменшивши владу Архонта над вірою та передавши її Верховним пасторам. У 2:80 Слави, Орлейська Церква закликала до Священного Походу на Старкгейвен, який був під владою Тевінтеру з 2:45.
У 3:87 Веж, Імперія відділилася від Орлейської Церкви та заснувала свою власну Тевінтерську Церкву на чолі з магом, Божественним Вальгаїлом, насамперед через розбіжності щодо значення другої заповіді Творця: «Магія має служити, а не повелівати».[36][37] Між 4:40 Чорної та 5:10 Священної, Орлейська Церква оголосила чотири Священні Походи, щоб посприяти розколу Тевінтерської Церкви.[38] Священні Походи припинилися лише через початок Четвертого Мору в 5:12 Священної. Як помсту, Тевінтер відмовився надсилати допомогу іншим народам Тедасу проти набігів темнородів.[39]
Війни проти к’юнарі[]
Після завоювання Пар Воллену в 6:30 Сталевої, без відома решти континенту, к’юнарі вторглися в Сегерон та Ривейн у 6:32.[40] У 6:42 Сталевої вони підкорили більшу частину Імперії.[41] Рішуча щодо відвоювання своїх утрачених земель, Тевінтерська Церква взяла уділ у Нових Священних Походах разом з Орлейською Церквою в 7:25-7:84 Бурі. Загалом оголосили три Священні Походи проти к’юнарі.[42][43] У 7:84 Бурі, Імперія, на відміну від інших людських народів, не взяла участі в підписанні Лломерринських угод — перемир’ї, яке закінчує війну з к’юнарі.[44] Таким чином, Тевінтер продовжує воювати з к’юнарі до цього дня, змагаючись за панування в північному Тедасі. Острів Сегерон був особливою точкою уваги протягом століть.[45]
У 7:34 Бурі, Архонт Номаран був обраний безпосередньо з Кола магів. Він скасував закони, які забороняли магам брати участь в уряді, дозволивши магістрам відкрито повернути собі місце справжніх правителів Імперії.[37]
Місце в сюжеті[]
Dragon Age: Інквізиція[]
У 9:41 Дракона, Імперією орудує Архонт Радоніс. Що стосується поточної війни з так званим «Старійшим» та його Венаторі, Тевінтер не має офіційних зв’язків із самим культом, і одна членкиня Магістерія подає справу про офіційне засудження Венаторі перед Імперським сенатом; Імперія також стоїть на порозі поновлення конфлікту зі своїм південним сусідом — Неваррою.
Переступник[]
Невдовзі після Священної Ради, незадовго до зриву змови «Подих Дракона», к’юнарі розпочинають нові напади проти Тевінтеру. Їхня агресія застає зненацька і без того нестійку Імперію. Незабаром Тевінтер втягнений у сутичку.[46]
Dragon Age: Тевінтерські ночі[]
Близько 9:44-9:45, Антаам розпочинає вторгнення в Тевінтер, яке остача Тріумвірату не дозволила.[47] Міста Вент, Карастес[48] і Нероменія[49] швидко потрапляють під владу к’юнарі.
Тим часом залишки Венаторі все ще намагаються відновити стародавню Тевінтерську імперію, попри смерть Корифея. Їм протистоять Доріан Павус і Мейваріс Тилані та їх молода фракція в Магістерії — Люцерні.
Dragon Age: Зниклий[]
| Цей розділ порожній. Ви можете допомогти вікі, написавши його.
|
Dragon Age: Захисники Завіси[]
| Цей розділ порожній. Ви можете допомогти вікі, написавши його.
|
Географія[]
Tevinter is located in northern Thedas between the Anderfels to the west, Nevarra and the Free Marches to the south, Antiva to the east and the Nocen Sea to the north. Additionally, it claims sovereignty over the isle of Seheron[50] and various other islands in the Boeric Ocean.[51]
Міста і селища[]
Азарієль- Вент — колись відомий як Карин.
- Вирантій
- Вол Дорма[52]
- Каймен Бреа[53]
- Карастес
- Марнас Пелл
- Маротій
- Мінратос — столиця Імперії та найбільше місто в Тедасі.
- Нероменія
- Нессум
- Перивантій
- Солас
- Форт Віридан
- Теревин[54][55]
- Тревіс
Регіони[]
- Арлатанський ліс
- Очі Носена
- Верховини
- Сотня стовпів — величезні стовпи, виготовлені з тривкої сировини під назвою «твердий пил»; ця сировина не є кам’яною й подібна до мортару (бетону).[56]
- Тихі рівнини
- Валарійські поля
- Вентська протока
Фортеці[]
- Ат Веланіс
- Кастеллум Тенебріс
Культура та суспільство[]
Tevinter society is notoriously decadent, clinging to the remnants of its illustrious past. Numerous Blights, Exalted Marches, and a centuries-long war with the Qunari have taxed the Imperium's resources significantly, though vestiges of the Imperium's power, art and architecture still stand, carefully preserved by a nation proud of its history and achievements.[57][58]
Tevinter culture differentiates itself from the other human nations in a number of ways. It is the only nation in the world ruled by mages, the only nation where slavery is officially sanctioned, and the only nation that follows the Imperial Chantry.
Магія крові[]
| Цей розділ порожній. Ви можете допомогти вікі, написавши його.
|
Сексуальність та гендерні ролі[]
| Цей розділ порожній. Ви можете допомогти вікі, написавши його.
|
Архітектура[]
Вплив тевінтерської архітектури у Сегероні
| Цей розділ порожній. Ви можете допомогти вікі, написавши його.
|
Їжа[]
- Дивіться також: Їжа та Алкоголь
У багатьох тевінтерських тавернах наявна страва з невпізнаваного м’яса, названа «невідоме м’ясо», часто у супроводі щедрої порції неваррських коржів. Очікування від неї часто перебільшені: принаймні раз виявилося, що загадковий інгредієнт — всього-на-всього курячі ніжки.[59][60] Хліб, який подають до страви, плаский і готується за кілька хвилин, оскільки нема потреби чекати, поки тісто підніметься.[61] Коржі також можна їсти самі по собі, із різноманітними соусами або ж змащеними олією. Інша традиційна та поширена закуска у тавернах — фаршироване виноградне листя. Тонкі листки начиняють рисом, травами, іноді фаршем. Зверху їх можуть полити соком лимона чи соусом дзадзикі.[60] Оповідач кулінарної книги наводить рецепт міжкультурної кухні — сочевичний суп, що походить ще з тевінтерських традицій, а нині поширений у відлюдинцях, де ним часто смакують міські ельфи.[62]
Щодо солодощів, у Тевінтері є цукерки, що являють собою апельсинові скоринки в шоколаді. Вони хрусткі та водночас в’язкі, а на смак солодкі, але з кислинкою. У народі їх називають «Труйні жала». Саме ними перекусував Доріан Павус на своєму шляху з Тевінтеру до Ферелдену.[63] Вишневі кекси — маленька вишукана рожева випічка, яку часто пропонують у Тевінтерському театрі. Їх глядачам у приватних ложах розносять офіціанти на ходулях. В історії були епізоди, коли за допомогою цих кексів труїли людей.[64][65] Інший відомий десерт — гарбузяний хліб, який випікають у формах із невеликої кількості інгредієнтів. Кажуть, це одна з улюблених страв Доріана.[66]
Релігія[]
- Основна стаття: Тевінтерська Церква
Тевінтерська Церква зараз є головною релігійною організацією в Тевінтері, замінивши занедбане поклоніння Прадавнім Богам. На відміну від свого орлейського відповідника, Тевінтерська Церква приймає магію та дозволяє чоловікам ставати пасторами.[37]
Соціальні класи[]
Суспільство Тевінтеру дуже розшароване, громадяни поділяються на різні щаблі залежно від свого роду та магічних здібностей.
Тим, хто поза Тевінтерської імперією, легко уявити суспільство, яке наповнюють маги, ельфійські раби та дехто ще. Насправді, існують три різних тевінтерців, кожен з яких разюче відрізняються один від одного. Є маги, дворянство цієї країни, які повністю одержимі змаганням за верховенство один з одним, майже не звертаючи уваги на ворогів нації, таких як к’юнарі. Заможні альтуси насміхаються з летанців, які зі свого боку насміхаються з претеріїв. Вони змагаються за панування в Магістеріумі, де фракції змінюються та їхні суперечки завершуються смертельними наслідками, і з огляду на це кожна родина повинна або натягнути личину бездоганної порядності на свої лиця, або зіштовхнутися з осудом і ганьбою.
Далі існують так звані сопораті, «сплячі». Це необдаровані здібності чаклувати громадяни, які значно перевищують кількість магів, але при цьому зобов’язані виконувати їхні примхи. Багато хто з них ненавидять таке своє становище, потай надіючись, що їхні діти володітимуть магічним талантом — привабливим даром, бо цей хист міг би проявитися в будь-кому, навіть у рабі. У Тевінтері наявна величезна верства публіканів, державних службовців й очільників Легіонерів. У ньому також є широкий клас купців. Країна кишить достатнім числом бідняків, щоби потопити будь-який інший народ у Тедасі, і підступних крадіїв під назвою «презумптори», до яких насправді ставляться з повагою.
А ще є раби. Дехто може подумати, що вони, щонайменше, убачають в один одному рівних, але це не так. Поділ між звільненими лібераті, тими, хто виконують обов’язки особистих слуг магістрів, тими, хто працює на фермах та фабриках, і «servus publicus», які виконують усі завдання, що їх звичайні громадяни не виконуватимуть у жодному разі – він, цей поділ, майже нездоланний. Проте вони схильні до наслідування своїх же господарів, імперські раби потурають цьому поділу та повсякчас ним користаються. Ці намагання невільників можуть видаватися чужинцями марними, але на думку тевінтерських громадян їхні суспільні верстви є наймінливіші та найкраще в усьому Тедасі винагороджують осіб за заслуги.
Сопораті[]
Усі звичайні громадяни Імперії, які не є магами, вважаються частиною соціального класу сопораті («ті, що сплять»). Це здебільшого верства людей, яким дозволено володіти майном і служити в тевінтерському війську, але вони не мають справжньої влади в управлінні народом та не можуть досягти вищого звання в Тевінтерській Церкві, ніж їхня мати чи батько. Часто вони виявляються купцями або митарями (державними службовцями such as praetors and magistrates, and also лідерами легіонерів).[67] Однак, коли в сім’ї сопораті народжується дитина-маг — це є дуже бажаним явищем у Тевінтері, на відміну від іншої частини Тедасу, — це дає їм увійти до верстви летанців і в такий спосіб отримати вище суспільне становище. Загалом сопораті та панівні верстви магів перебувають у напруженому стані через нерівність їхнього становища.[68]
Летанці[]
Наступним найвищим суспільним шаром є летанці, які є магами, народженими в сім’ях, які доти не виявляли чаклунських здібностей, або які були магами протягом багатьох поколінь, але не мали зв’язку з вищими верствами альтусів чи сновидів. Третина Архонтів протягом історії були летанцями.[68] Архонт Тідаріон був першим летанцем, що став Архонтом, й обурення в Магістерії щодо цього спричинило громадянську війну, яка тривала понад сімдесят років. Магістри гадали, що магія була виявом ласки з боку Прадавніх Богів, а не випадковістю від народження, і відмовлялися визнавати нижчу верству ельфів-магів та щойно звільнених іноземців. Громадянська війна завершилася аж у -620 Стародавньої, коли Архонт Партеній, колишній Верховний пастор Думата, вкінці допустив летанців до святинь і надав їм три місця в Магістерії.[24]
Альтуси[]
Вважається, що маги альтуси є нащадками сновидів або магістрів, які володіли здатністю розмовляти з Прадавніми Богами в Затінні. Прадавні Боги більше не є об’єктами поклоніння, але нащадки цих могутніх магів все ще мають повагу збоку суспільства та часто є магами найвищого щабля в Імперії; справді, більшість магістрів — альтуси. Прикметно, що був час, коли цих магів-альтусів зневажали за їхню нібито участь у виникненні Морів, бо опоганення Золотого Міста перетворило цих магів на перших темнородів. Унаслідок багато таких магів було вбито під час періоду Перевтілення, коли Імперія стала андрастианською. Відтоді альтуси повернулися до вищого шару суспільства Тевінтеру.[68]
Раби та лібераті[]
- Основна стаття: Рабство
У Тевінтері рабство не тільки законне, але йому ще й потурають на офіційному рівні.[69] Хоча раніше раби Тевінтеру були переважно ельфами, тепер вони здебільшого суміші ельфів та людей, хоча к’юнарі[70] та можливо навіть гноми[71] можуть стати рабами. Маги також можуть бути поневоленими.[72] У той час, як рабство офіційно заборонене всюди за межами Тевінтеру, работорговці діють по всьому Тедасу, заманюючи та викрадаючи осіб, щоб продати їх у рабство в Тевінтері.[73][74]
Повстання рабів часті, але рідко успішні, як і намагання тевінтерських політиків скасувати рабство.[75]
Рабів можна законно звільнити лише перед суддею, за присутності їхнього власника для винесення указу, або за волею власника після їхньої смерті. Однак звільнені раби все ще не вважаються громадянами Тевінтеру. Натомість ті, хто досягає свободи, поділяються на інший клас, відомий як лібераті. Лібераті функціонують як підклас, і тим, хто входить до нього, надаються обмежені права. Вони можуть можуть стати учнями в купців або приєднатися до Кола магів. Лібераті також можуть володіти землею та майном, але вони не можуть долучитися до армії та рідко мають право голосу в урядуванні.[76]
Більшість сиккарі, тевінтерських елітних шпигунів,[45] походять із родин рабів. Їх родини водночас оберігають і слугують заручниками, щоб заручитися відданістю сиккарі та безвідмовним виконанням обов’язків з боку шпигунів.[77]
Політика[]
Tevinter is governed by a magocracy, meaning that it is ruled by mages, though not all mages rule. The Archon is the supreme ruler of Tevinter, while the legislative body of Tevinter is known as the Imperial Senate and divided into two houses: the Magisterium and the Publicanium.
Архонт[]
- Основна стаття: Архонт
Архонт — верховний правитель Тевінтеру. Кажуть що їх влада, як і магічні сили, дані богом: байдуже, чи це один із Прадавніх Богів чи сам Творець.[78] Архонт може призначати магістрів до Магістерія будь-коли та має вирішальне слово щодо будь-яких законів, що розглядаються. Місце Архонта, як правило, успадковується, або як кровні родичі попереднього Архонта, або як їх колишній учень. The reigning Archon is supposed to designate their heir before their death. У випадку, якщо Архонт помирає, не вибравши свого спадкоємця, Магістерій втручається та призначає наступного правителя за умови, що вони ще не є членами Магістерія чи Церкви (умови, які були додані під час Чорної Доби).[78]
Імперський сенат[]
- Основна стаття: Коло магів (Тевінтерська Церква) та Магістр
The legislative body of Tevinter is known as the Imperial Senate. The Senate is divided into two houses: the Publicanium and the Magisterium.
The Publicanium is the lower house, and in contrast with the Magisterium, it holds no true power and is considered a bureaucratic body. Senators of the Publicanium are elected officials.
The Magisterium is the upper house and is responsible for making laws and choosing a new Archon if there is no approved heir. Members of the Magisterium are known as magisters, though the title is frequently misused outside of Tevinter to mean any mage. A true magister is a figure of real power in Tevinter.
There are several ways into the Magisterium:
- Chosen by each of the seven Imperial Circles, usually from the ranks of the Senior Enchanters, as the First Enchanter is not eligible for a seat.
- Through the Imperial Chantry: each grand cleric has a seat, as does the Imperial Divine.
- Directly appointed by the Archon, who can exercise this right at any time.
- Seats can be inherited from magisters by their heirs, usually blood relatives.[78][79]
It is technically not required to be a mage to become a magister. In fact, most magisters used to be non-mages. Since the Chantry Schism however, non-mages have slowly been weeded out until only mages remained.
Магістри безперервно змагаються один з одним, щоб піднятися на вище місце в Магістерії, хоча вони знаходять спільну мову, коли мають потребу придушити повстання рабів, які вони мають за заколоти, або боротися з к’юнарі. Підвищення поважності та влади можна досягти завдяки багатству, магічним здібностям та/або підтримці колег-сенаторів, але майже скрізь доводиться покладатися на заборонені чари.[80] Існують різні засоби, за допомогою яких заповзятливий маг може покращити своє становище. Наприклад, у скарзі між двома магістрами в 9:35 Дракона щодо порушення з боку Мейваріс Тилані звичаїв Магістерія, один з обурених магістрів згадує, що вона підкупила всіх вульгатіїв і гоноратів на сході Імперії.[81] Невідомо, що саме значать ці слова («вульгатії» та «гонорати»), але можна припустити, що вони мають достатню владу в Імперії, щоб впливати на громадську думку.
Війська[]
Імперія залучає різноманітних солдатів зі своїх територій, щоб сформувати разючу армію. Проте найприкметнішим тевінтерським воєнним явищем у Тедасі є використання верхових слонів, які століттями завозилися до Тевінтеру через прибережних осад поблизу північно-західних джунглів. Їхня кавалерія бореться на спинах драколісків ще з часів Сталевої Доби.[82] Крім того, Мінратос захищений трьома велетенськими бойовими големами відомих як Джаґґернаути, які були давно куплені в гномів.[83]
Joining the military is one of the few ways Soporati get respect in Tevinter and many Tevinter families have generations serving in the military. It is one of the few ways a Tevinter non-mage can improve their lot in life, although they typically have to fight in dangerous wars like the endless wars against the Qunari.[84]
The military enforces gender roles within its ranks. Women are only permitted to serve in certain ranks and disciplines. Falsifying military records to bypass these restrictions is severely punished. There are also class restrictions on who can join: Liberati, freed slaves, are barred from joining the military at all.
The military is led by an Imperator. Below the Imperator are officers such as Legatus.[67]
Зовнішні відносини[]
Через свою славу завойовників і поневолювачів, роль магістрів у започаткуванні Морів і теперішній розкол із Божественною в Орлеї, Тевінтерська імперія є найбільш зневаженою та демонізованою країною в Тедасі. Майже неможливо знайти за її межами записи з Тевінтеру, які не були б сильно змінені чи вочевидь підроблені. Для більшості тедасійців це зіпсована та занепала магократія, якої потрібно боятися, поки її не можна перетворити в щось більш путнє. Самі тевінтерці розглядають весь інший Тедас як ледь цивілізованих дикунів, яким не вистачає належної пошани до традицій і поваги до влади.[1]
More specifically, the Anderfels still hold animosity towards Tevinter for abandoning them to their fate during the Second Blight, Orlais is Tevinter's prime rival among the human nations of Thedas, and Nevarra and Tevinter are still in dispute over some territory along their shared border in the Silent Plains.[85]
The elves no longer have a nation of their own, a fact that they generally blame on Tevinter's destruction of Elvhenan and their millennia of enslavement. Unsurprisingly, elves throughout Thedas hold the Imperium in contempt. While some Dalish clans can be found in Tevinter,[86] they are few and far between.
Гноми[]
З давніх часів Тевінтер насолоджувався довгою та плідною співпрацею з імперією гномів, коли обидві імперії були на вершині своєї могутності. Торгівля ліріумом є головною причиною їхнього тісного співробітництва, і з опорою на магію Імперія залежить від Орзаммару, щоб задовольнити свій величезний попит.[87] Гноми також забезпечили Імперію големами, найвідомішим з яких є трійка Джаґґернаутів, що захищають Мінратос. Крім того, гноми допомогли Тевінтеру під час Четвертого Мору, припинивши облогу Марнас Пелла, і вони отримали вдячність тодішнього Архонта, після чого один з гномів став Взірцевим.[88]
Імперія приймає численні гномські посольства з часів Архонта Даринія та його союзу з королями-засновниками імперії гномів Орсеком Ґаралом й Ендріном Каменемолотом. У кожному великому місті є посольства гномів, подібно до селищ гномів в інших країнах Тедасу. Насправді всі наземні гноми, які живуть в Імперії, вважаються іноземними вельможами чи придворними, а не громадянами, незалежно від того як довго там існували їхні доми. На відміну від гномів в інших країнах, гноми Тевінтеру мають свою гілку влади — Амбасадорію. Гноми обирають представників Амбасадорії, які радять Архонту та Магістерії.[87] Амбасадорія ― це скоріше лобістська група, ніж парламент.
Посольства гномів у Мінратосі, Нероменії та Карині розташовані повністю під землею, і, на думку гномів, проживають у Скелі, що дозволяє тим хто в посольстві, зберігати свою касту. Деякі гноми, що служать у посольствах Тевінтеру, ніколи не полишають цих підземних твердинь.
Усупереч цьому тісному зв’язку відомо про два випадки порушення цієї угоди. Перший випадок — коли тейґ Кадашів надав притулок стародавнім ельфам, що тікали після знищення Арлатана. Коли гномів Кел-Шароку сповістили про це, вони знищили тейґ Кадашів щоб приховати їх дії від Імперії.[89] Удруге сталося тоді, коли аввари захопили Амарантин. У той час Імперія намагалася завоювати Ферелден, але гноми потайки торгували з авварами під Амарантином.[90]
К’юнарі[]
The Imperium has been at constant war with the Qunari for over three centuries, since their arrival in Par Vollen. While every other human nation signed the Llomerryn Accords to end the Qunari Wars in 7:84 Storm, Tevinter refused peace. Seheron is a particular point of contention between Tevinter and the Qunari. Neither side is willing to give up on the island. It has changed hands many times over the centuries, though the Qunari are currently in control of most of the island.
Despite the tensions between Tevinter and the qunari, enough time has passed for the qunari to settle outside of Qunari lands. Maevaris Tilani states that there are qunari from Tevinter, but she admits that things are always difficult for them.[91] It is even normalized for Venatori to have qunari servants.[92]
Тевінтер найняв корсарів Буремного моря, щоб викрасти Книгу Кослуна, історичну книгу величезної цінності для їхніх ворогів. Ізабелі вдалося вкрасти книгу, однак її загін зазнав корабельної трощі, і книга дивом опинилася в Кіркволлі. Книга опинилася в руках місцевого крадія, який домовився про продаж реліквії вірникам Імперії, але зустріч була зірвана розлюченими к’юнарі, і книга вислизнула з рук Тевінтеру.
Сутичка з к’юнарі відбулася після зриву змови під назвою «Подих Дракона» в 9:44 Дракона. The cities of Ventus, Carastes and Neromenian quickly fell to the invading forces.
Тевінтерська мова[]
- Основна стаття: Тевінтерська мова
В сучасному Тевінтері мова більше широко не використовується, натомість перевага надається торговій мові. Високопоставлені тевінтерці використовують тевінтерські вислови, щоб продемонструвати свою ерудованість та соціальний статус.[93]
Відомі тевінтерці[]
- Повний список дивіться тут: Категорія: Тевінтерці.
- Магістр Авреліан Титус
- Магістерка Адралла
- Магістерка Гадріана
- Магістр Галвард Павус
- Архонт Гессаріан — Архонт, що замовив убивство Андрасте.
- Магістр Ґереон Алексіус
- Магістр Данарій
- Архонт Дариній — перший Архонт і засновник Тевінтерської імперії.
- Магістр Доріан Павус
- Елені Зиновія
- Магістерка Кальпернія
- Вартовий Корін — герой Другого Мору.
- Кремізій Аклассі
- Магістр Лівій Еримонд
- Марій
- Магістерка Мейваріс Тилані
- Орана
- Архонт Радоніс — Архонт Імперії з 9:41 Дракона.
- Талліс
- Божественний Юріан Нігаліас — Імперський Божественний з 9:40 Дракона.
- Фелікс Алексіус
- Фенріс
- Франческа Інвідус
Записи Кодексу[]
|
|
Тексти заміток[]
- Замітка: Стародавній Тевінтер
Дивіться також[]
- Свобода Аврори
- Каптур наглядача
Галерея[]
Посилання[]
|
.png){kind=link}
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||