Тевінтерська імперія (англ. Tevinter Imperium) — найстаріша держава людей у Тедасі в якій панує магократія. Магістри очолюють Імперію, а Архонт верховодить ними.
У прадавні часи могутність Імперії не мала собі рівних та її межі розширювалися крізь чи не ввесь континент. Тепер, коли Тевінтер є тінню колишнього себе як у розмірах, так й у могутті, ця держава залишається відносно сильною і є однією з чільних націй у Тедасі.[1]
Історія[]
Прадавня історія[]
Коли люди вперше з’явилися близько -3100 Стародавної,[2] вони належали до одного племені нероменійців.[3] Вони осіли вздовж узбережжя Носенського моря та вели бої з ельфами за володіння краями. Згідно з давньою легендою, в -2850 Стародавної ельфи віддалилися від людей, яких вони називали «швидкунами», побоюючись, що людський контакт позбавляє їх безсмертя. Це дало нероменцям право на подальшу експансію на континент.[4]
Уважають, що близько -2800 Стародавньої Прадавні Боги почали нашіптувати людству з Золотого Міста. Вони навчали нероменійських сновидів чарів, а ці маги ставали пасторами та володарями своїх народів.[5] У -1700 Стародавньої,[6] розбіжності між різними відгалуженнями людських племен зростали, і вони відділилися в чотири королівства: Нероменія, Карин, Тевінтер і Бариндур.[4] В -1610 Стародавньої, Бариндур зник за загадкових обставин; легенда говорить, що він був знищений Прадавнім Богом Думатом за зневагу до свого Верховного пастора.[7]
У -1595 Стародавньої, Талсіан, Перший пастор Думата, стверджував, що особисто зв’язався з Думатом у видіннях і навчився магії крові,[8] яку він використав, щоб оголосити себе королем Нероменії. Хоча Талсіана часто вважають першим магом крові, маги Тевінтерської Церкви тепер вірять, що їй насправді навчилися в ельфів Арлатана, а не у Прадавніх Богів. Талсіан заснував храми для поклоніння Думату, перетворивши драконів на символ божественної сили та популяризуючи поклоніння Прадавнім Богам. Йому також приписують створення панівного класу магів, оскільки багато з його власних учнів заснували вельможні будинки, які досі панують над Тевінтером.[9] У королівстві Тевінтер маги створили перші Кола магів як закриті суспільства, імовірно, для навчання та вивчення їхніх магічних талантів. Вони заснували раду своїх найталановитіших магів, відому як Рада магістрів, які зібралися в Мінратосі та надали мандат на використання магії в усьому королівстві.[10]
У -1207 Стародавньої Дариній, Верховний король Нероменії, захопив трон свого дядька, злучивши Нероменійське та Тевінтерське королівства під своєю орудою, у такий спосіб заклавши підвалини Імперії.[11] Під час володарювання Даринія, Рада магістрів перемінився на королівський двір і магістрів визначили як одну-єдину вельможну верству.[10] У -1200 Стародавньої Дариній був першою людиною, якій удалося укласти союз із королем гномів Кел-Шароку — Ендріном Каменемолотом,[12] та встановити з ними тісні торговельні зв’язки.[13] Тоді ж заснували установу гномських речників під назвою «Амбасадорія», призначенням якої було радитися з тевітерськими очільниками й опоряджати торговельні взаємини між Імперією та королівствами гномів.[14][15]
У -1195 Стародавньої, позначеному як 0 ТІ в Імперському календарі,[16] Дариній одружився з королевою Ратаною з Карина, об’єднавши свої королівства та заснувавши Тевінтерську імперію. Даріній оголосив себе першим Архонтом.[13]
Загибель Елвенану[]
Коли імперія розросталася на схід, поселенці почали зустрічати ельфійських розвідників на краю Арлатанського лісу, який вони раніше вважали незаселеним. Оскільки минуло понад двоє тисячоліть відтоді, як ельфи відступили у своє власне королівство, можливо, пам’ять про перший контакт була втрачена в часі. Коли Імперія зрозуміла, що заяви поселенців про нелюдську расу, яка використовує магію, є реальними, вони послали емісарів у ліс. Коли ніхто не повернувся живим, вони збудували фортецю біля кордону і поставили постійну варту.
Протягом наступних кількох десятиліть контакти між двома расами стали більш частими та жорсткими. Влітку -998 Стародавньої, кілька тевінтерських поселень зникли в лісі.[17] Це призвело до того, що Архонт Талсіан оголосив війну в -981 Стародавньої,[18] вирушивши в Арлатанський ліс, щоб взяти в облогу столицю Елвенан, нібито з демонами та рабами-драконами на їхньому боці.[19] Через шість років, коли інґірські племена скористалися війною з ельфами, щоб напасти на південні поселення Тевінтера, Архонт Талсіан і магістри занурили місто в землю за допомогою магії крові, щоб швидко покласти край конфлікту. Ельфи що вижили, були поневолені, додавши до Імперії величезну кількість рабів майже миттєво.[17][18]
У -895 Стародавньої, Тевінтерська імперія значно розширилася, підкріпившись своїми новими ельфійськими рабами. Імперія заволоділа майже всім північним Тедасом і почала завойовувати землі через Буремне море, заселивши острів Ествоч у -880 Стародавньої та влаштувавши кілька операцій, щоб підкорити племена аламаррі та авварів приблизно у -715 Стародавньої.[20][21]
Громадянські війни та експансія[]
Магістри вірили, що магія є більше виявом ласки Прадавніх Богів, аніж випадковістю при народженні, і відмовлялися визнавати чаклунську верству ельфів та нещодавно підкорених іноземців. Коли Архонт Альмадрій узяв собі в учні Тідаріона, мага незнатного роду та планасинської крові, наслідкове обурення з боку Магістерію призвело до замовного вбивства Альмадрія в -692 Стародавньої[22] та громадянської війни, яка тривала понад сімдесят років. Уперше після занепаду Арлатана маги боролися із чаклунами. Кінець-кінцем війна завершилася в -620 Стародавньої,[23] коли Архонт Партеній, колишній Верховний пастор Думата, допустив летанців у святині та дав їм три місця в Магістерію.[24]
Розширюючись, Імперія уже загарбала більшу частину Тедасу, на південь аж по Ферелден і на схід по Ривейн, підкоряючи зустрічні місцеві племена нещадною силою.[25] Тевінтер замовив будівництво Імперського тракту, щоб з’єднати всі землі під їхньою владою з метою торгівлі, хоча проєкт так і не був завершений через опір племен аламаррі.[25][26] Між -575 і -555 Стародавньої (620-640 ТІ) тривала величезна громадянська війна. Вона розпочалася тоді, коли два найвпливовіші магістри боролися за вільний стіл Архонта, погрожуючи розділити Імперію навпіл. Усупереч відновленому ладу в державі після громадянської війни, остання стала початком поступового занепаду золотої доби Імперії.[25]
Перший Мор[]
У -395 Стародавньої, в помилковій спробі апофеозу, група магістрів принесла в жертву сотні рабів і використала дві третини ліріума в усій імперії, щоб фізично увійти в Золоте Місто в Затінні, повернувшись першими темнородами.[27][28] Архідемон Думат верховодив Першим Мором майже двісті років, спустошувавши Імперію та трощивши її міць. Громадський неспокій долучився до безладдя в Тевінтері, допоки щойно створений орден Сірих Вартових наостанку здолав темнородів.[29][30]
Війни за незалежність[]
- Основна стаття: Священний Похід на Тевінтерську імперію
Вторгнення закінчилося, коли Андрасте було публічно страчено разом із її генералами в -170 Стародавньої, після того як Маферат продав її Імперії в обмін на землі південного Тедасу.
З його розкритими для світу вразливостями, сильно ослаблена Імперія зазнала Священного Походу на чолі з колишньою рабинею Андрасте та її чоловіком Мафератом. У -180 Стародавньої, вони привели армію аламаррі через Буремне море, щоб знищити імперію та поширити віру про свого бога, Творця. Похід Андрасте надихнув ельфійських рабів до повстання по всій Імперії, що посилило загрозу з боку армій аламаррі.[31] Вторгнення закінчилося, коли Андрасте було публічно страчено разом із її генералами в -170 Стародавньої, після того як Маферат продав її Імперії в обмін на землі південного Тедасу.[32] У -160 Стародавньої, Архонт Гесcаріан, за часів якого відбувалося повстання Андрасте, силоміццю навернув Імперію у віру Творця і викрив зрадництво Маферата в період, відомий як Перевтілення.[33]
У -120 Стародавньої почалася війна Ривейну за свою незалежність від Імперії, що відвернуло увагу останньої від перезавоювання Вільних Марок. Східні міста Вільних Марок зібрали спільне військо, щоб допомогти Ривейну,[34] і в битві під Темерином в -53 Стародавньої, Імперія покинула свої східні землі.[35]
Розкол Церкви[]
Коли імператор Дрейкон І заснував Церкву в -3 Стародавньої та оголосив Божественну Юстинію І офіційною главою андрастианської релігії в 1:1 Божественної, це викликало великий жах у Тевінтера, який організовував релігію на власних умовах більше століття. Відносини між ними були напруженими з самого початку, хоча вони спочатку й намагалися заспокоїти новостворену Церкву, зменшивши владу Архонта над вірою та передавши її Верховним пасторам. У 2:80 Слави, Орлейська Церква закликала до Священного Походу на Старкгейвен, який був під владою Тевінтера з 2:45.
У 3:87 Веж, Імперія відділилася від Орлейської Церкви та заснувала свою власну Тевінтерську Церкву на чолі з магом, Божественним Валгайлом, насамперед через розбіжності щодо значення другої заповіді Творця: «Магія має служити, а не повелівати».[36][37] Чорна Доба та Священна Доба зазнали кілька Священних Походів, які Біла Божественна наказала здійснити проти Тевінтерської Імперії, коли напруження між Орлейською й Імперською Церквами зросло. Між 4:40 Чорної та 5:10 Священної, Орлейська Церква оголосила чотири Священні Походи, щоб посприяти розколу Тевінтерської Церкви.[38] Священні Походи припинилися лише через початок Четвертого Мору в 5:12 Священної. Як помсту, Тевінтер відмовився надсилати допомогу іншим народам Тедасу проти набігів темнородів.[39]
Війни проти к’юнарі[]
У 6:30 Сталевої,[40] на Тедас уперше напали к’юнарі, а в 6:42 Сталевої вони підкорили більшу частину Імперії.[41] Рішуча щодо відвоювання своїх утрачених земель, Тевінтерська Церква взяла уділ у Нових Священних Походах разом з Орлейською Церквою в 7:25-7:84 Бурі. Загалом оголосили три Священні Походи проти к’юнарі.[42][43] У 7:84 Бурі, Імперія, на відміну від інших людських народів, не взяла участі в підписанні Лломерринських угод — перемир’ї, яке закінчує війну з к’юнарі.[44] Таким чином, Тевінтер продовжує воювати з к’юнарі до цього дня, змагаючись за панування в північному Тедасі. Острів Сегерон був особливою точкою уваги протягом століть.[45]
У 7:34 Бурі, Архонт Номаран був обраний безпосередньо з Кола магів. Він скасував закони, які забороняли магам брати участь в уряді, дозволивши магістрам відкрито повернути собі місце справжніх правителів Імперії.[37]
Участь у сюжеті[]
Dragon Age: Інквізиція[]
У 9:41 Дракона, Імперією орудує Архонт Радоніс. Що стосується триваючої війни з так званим «Старшим» та його Венаторі, Тевінтер не має офіційних зв’язків із самим культом, і одна членкиня Магістерію подає справу про офіційне засудження Венаторі перед Імперським Сенатом; Імперія також стоїть на порозі відновлення конфлікту зі своїм південним сусідом Неваррою.
DLC Переступник[]
Невдовзі після Священної Ради, незадовго до розтрощення змови «Подих Дракона», к’юнарі розпочинають нові напади проти Тевінтеру. Їхня агресія застає зненацька і без того нестійку Імперію. Незабаром Тевінтер втягнений у сутичку.[46]
Dragon Age: Тевінтерські ночі[]
Близько 9:44-9:45, Антаам розпочинає вторгнення в Тевінтер, яке остача Тріумвірату не дозволила.[47] Міста Вент, Карастес[48] і Нероменія[49] швидко потрапляють під владу к’юнарі.
Тим часом залишки Венаторі все ще намагаються відновити стародавню Тевінтерську імперію, попри смерть Корифея. Їм протистоять Доріан Павус і Мейваріс Тилані та їх молода фракція в Магістерії — Люцерні.
Географія[]
Tevinter is located in northern Thedas between the Anderfels to the west, Nevarra and the Free Marches to the south, Antiva to the east and the Nocen Sea to the north. Additionally, it claims sovereignty over the isle of Seheron[50] and various other islands in the Boeric Ocean.[51]
Міста і селища[]
Азарієль- Вент — колись відомий як Карин.
- Вирантій
- Вол Дорма[52]
- Каймен Бреа[53]
- Карастес
- Марнас Пелл
- Маротій
- Мінратос — столиця Імперіуму та найбільше місто в Тедасі.
- Нероменія
- Нессум
- Перивантій
- Солас
- Форт Віридан
- Теревин[54][55]
- Тревіс
Регіони[]
- Арлатанський ліс
- Очі Носена
- Верховини
- Сотня стовпів — величезні стовпи, виготовлені з тривкої сировини під назвою «твердий пил»; ця сировина не є кам’яною й подібна до мортару (бетону).[56]
- Тихі рівнини
- Валарійські поля
- Вентська протока
Фортеці[]
- Ат Веланіс
- Кастеллум Тенебріс
Культура та суспільство[]
Тим, хто поза Тевінтерської імперії, легко уявити суспільство, наповнене магами, ельфійськими рабами та мало чим іншим. По правді кажучи, існують три різних тевінтерця, кожен з яких разюче відрізняються один від одного. Є маги, дворянство цієї країни, які повністю одержимі змаганням за верховенство один з одним, майже не звертаючи уваги на ворогів нації, таких як к’юнарі. Заможні альтуси насміхаються з летанців, які зі свого боку насміхаються з претеріїв. Вони змагаються за панування в Магістерію, де фракції змінюються і перетікають щодня зі смертельними наслідками, вимагаючи від кожної родини вигляду досконалого громадянина або зіткнутися зі скандалом і осудом.
Потім є так звані сопораті, «сплячі». Це немагічні громадяни, які значно перевищують кількість магів, але при цьому підкоряються їхнім примхам. Багато хто обурюється таким статусом, потайки будуючи змови, навіть якщо таємно сподіваються, що їхні діти володітимуть магічним талантом — спокусливою принадою, оскільки талант може виявитися в будь-кому, навіть у рабі. Було б легко забути, що Тевінтер володіє величезним класом публіканів, державних службовців і лідерів легіонерів. Тут є величезний клас купців, достатньо бідних, щоб втопити будь-яку іншу державу в Тедасі, і підступних крадіїв, яких називають «презумпторами», до них практично ставляться з повагою.
А ще є раби. Можна було б подумати, що вони, принаймні, вважають один одного рівними, але це не так. Розрив між звільненими лібері, тими, хто діє як особистий слуга магістрів, тими, хто працює на фермах та фабриках, і «servus publicus», які виконують усі завдання, які не виконують належні громадяни, — він майже нездоланний, але, можливо, в змаганні. З тими, хто ними володіє, імперські раби потуратимуть і плануватимуть будь-що спробувати. Сторонні можуть вважати це марним, але для громадян Тевінтера соціальні класи їхньої нації є найбільш мінливими та найбільш винагородженими за заслуги в усьому Тедасі.
Тевінтерське суспільство містить ознаки занепадництва, але водночас пишається своєю історією та досягненнями. Імперія цінує своє минуле й оберігає його, і про це свідчить дбайливе збереження й оновлення всього, що вони спорудили як буквально, так і образно.[57] Самолюбство та чаклунські здібності є відмінними рисами її панівної верхівки — магістрів. Стародавні магістри-дворяни рядили Імперією у Колах магів (задовго до їхнього перевтілення в такі, як нині), зберігаючи міцну владу над своїм народом завдяки здібності проникати в їхні сни за допомогою магії крови. Хоча чари крови нині заборонені в Імперії, магів, які їх ужиткують, спокійно визнають найдосвідченішими сновидами та відунами.[58] Заборона насправді діє лише на словах; навіть найвідданіші маги Тевінтера знають принаймні основи. Ці хитрощі часто виявляються необхідними для того, щоб просто вижити у вирі смертельного суперництва й убивчих змагань за володарювання та вплив серед вельможних родин Тевінтеру, які лише відкладали свої повсякчасні сварки, щоб злучитися один з одним у разі великої скрути, як-от проти збуреного народу, яку попередньо нацькували до цього абиякі сторонні сили.
Багатовікова війна проти к’юнарі вкрай обтяжила Імперіум і обмежила його спроможності, у той час як сотні біженців тікали до столиці, Мінратоса, велич якого сильно дратує всіх за межами веж, де знаходяться Імперські Кола магів.[59]
У Тевінтері одностатеві стосунки між дворянами здебільшого приховані, але ніде не заборонені. Ці відносини заохочуються з привілейованими рабами.[60] Трансгендери також не зазнають офіційного переслідування чи правових нерівностей, хоча такі особи, які відкрито живуть серед вищих верств (наприклад, Мейваріс Тилані), можуть спричинити чвари та скандали.[61] Однак у війську правила більш суворі та визначають осіб за їхньою вродженою статтю.[62]
Архітектура Тевінтеру використовує чіткі горизонталі та вертикалі, підкреслені висококонтрастними матеріалами. Більшість їхніх будівель побудовано за допомогою магії, що дозволяє їм підіймати масивні стовпи з землі та використовувати дивовижні конструкції. Тевінтер також має доступ до величезної кількості дорогоцінних каменів і металів, якими вони вправно користуються.[63]
Їжа[]
- Дивіться також: Їжа та Алкоголь
У багатьох тевінтерських тавернах наявна страва з невпізнаваного м’яса, названа «невідоме м’ясо», часто у супроводі щедрої порції неваррських коржів. Очікування від неї часто перебільшені: принаймні раз виявилося, що загадковий інгредієнт — всього-на-всього курячі ніжки.[64][65] Хліб, який подають до страви, плаский і готується за кілька хвилин, оскільки нема потреби чекати, поки тісто підніметься.[66] Коржі також можна їсти самі по собі, із різноманітними соусами або ж змащеними олією. Інша традиційна та поширена закуска у тавернах — фаршироване виноградне листя. Тонкі листки начиняють рисом, травами, іноді фаршем. Зверху їх можуть полити соком лимона чи соусом дзадзикі.[65] Оповідач кулінарної книги наводить рецепт міжкультурної кухні — сочевичний суп, що походить ще з тевінтерських традицій, а нині поширений у відлюдинцях, де ним часто смакують міські ельфи.[67]
Щодо солодощів, у Тевінтері є цукерки, що являють собою апельсинові скоринки в шоколаді. Вони хрусткі та водночас в’язкі, а на смак солодкі, але з кислинкою. У народі їх називають «Труйні жала». Саме ними перекусував Доріан Павус на своєму шляху з Тевінтеру до Ферелдену.[68] Вишневі кекси — маленька вишукана рожева випічка, яку часто пропонують у Тевінтерському театрі. Їх глядачам у приватних ложах розносять офіціанти на ходулях. В історії були епізоди, коли за допомогою цих кексів труїли людей.[69][70] Інший відомий десерт — гарбузяний хліб, який випікають у формах із невеликої кількості інгредієнтів. Кажуть, це одна з улюблених страв Доріана.[71]
Релігія[]
- Основна стаття: Тевінтерська Церква
Тевінтерська Церква зараз є головною релігійною організацією в Тевінтері, замінивши занедбане поклоніння Прадавнім Богам. На відміну від свого південного відповідника, Тевінтерська Церква приймає магію та дозволяє чоловікам ставати пасторами.[37]
Соціальні класи[]
Суспільство Тевінтера дуже розшароване, громадяни поділяються на різні щаблі залежно від свого походження та магічних здібностей.
Сопораті[]
Усі звичайні громадяни Імперії, які не є магами, вважаються частиною соціального класу сопораті («ті, що сплять»). Це здебільшого верства людей, якій дозволено володіти майном і служити в тевінтерському війську, але вони не мають справжньої влади в управлінні народом та не можуть досягти вищого звання в Тевінтерській Церкві, ніж її мати чи батько. Часто вони виявляються купцями або митарями (державними службовцями та лідерами легіонерів). Однак, коли в сім’ї сопораті народжується дитина-маг — це є дуже бажаним явищем у Тевінтері, на відміну від іншої частини Тедасу, — це дає їм увійти до верстви летанців і в такий спосіб отримати вище суспільне становище. Загалом сопораті та панівні верстви магів перебувають у напруженому стані через нерівність їхнього становища в країні.[72]
Летанці[]
Наступним найвищим суспільним шаром є летанці, які є магами, народженими в сім’ях, які доти не виявляли чаклунських здібностей, або які були магами протягом багатьох поколінь, але не мали зв’язку з вищими верствами альтусів чи сновидів. Третина Архонтів протягом історії були летанцями.[72] Архонт Тідаріон був першим летанцем, що став Архонтом, й обурення в Магістеріумі щодо цього спричинило громадянську війну, яка тривала понад сімдесят років. Магістри гадали, що магія була виявом ласки з боку Прадавніх Богів, а не випадковістю від народження, і відмовлялися визнавати нижчу верству ельфів-магів та щойно звільнених іноземців. Громадянська війна завершилася аж у -620 Стародавньої, коли Архонт Партеній, колишній Верховний пастор Думата, вкінці допустив летанців до святинь і надав їм три місця в Магістеріумі.[24]
Альтуси[]
Вважається, що маги альтуси є нащадками сновидів або магістрів, які володіли здатністю розмовляти з Прадавніми Богами в Затінні. Прадавні Боги більше не є об’єктами поклоніння, але нащадки цих могутніх магів все ще мають повагу збоку суспільства та часто є магами найвищого щабля в Імперії; справді, більшість магістрів — альтуси. Прикметно, що був час, коли цих магів-альтусів зневажали за їхню нібито участь у виникненні Морів, бо опоганення Золотого Міста перетворило цих магів на перших темнородів. У результаті багато таких магів було вбито під час періоду Перевтілення, коли Імперія стала андрастианською. Відтоді альтуси повернулися до вищого шару суспільства Тевінтеру.[72]
Раби та лібераті[]
- Основна стаття: Рабство
У Тевінтері рабство не тільки законне, але йому ще й потурають на офіційному рівні.[73] Хоча раніше раби Тевінтера були переважно ельфами, тепер вони здебільшого суміші ельфів і людей, хоча навіть гноми[74] та к’юнарі[75] можуть стати рабами. Маги також можуть бути поневоленими.[76] У той час, як рабство офіційно заборонене всюди за межами Тевінтеру, работорговці діють по всьому Тедасу, заманюючи та викрадаючи осіб, щоб продати їх у рабство в Тевінтері.[77][78]
Повстання рабів часті, але рідко успішні, як і спроби політиків Тевінтера скасувати рабство.[79]
Рабів можна законно звільнити лише перед суддею, за присутності їхнього власника для винесення указу, або за волею власника після їхньої смерті. Однак звільнені раби все ще не вважаються громадянами Тевінтера. Натомість ті, хто досягає свободи, поділяються на інший клас, відомий як лібераті. Лібераті функціонують як підклас, і тим, хто входить до нього, надаються обмежені права. Ліберати можуть працювати як підмайстри в ремеслі або приєднатися до Кола магів. Лібераті також можуть володіти землею та майном, але вони не можуть приєднатися до армії та рідко мають право голосу в управлінні.[80]
Більшість Сиккарі, елітних шпигунів Тевінтера,[45] походять із родин рабів. Їх родини водночас оберігають і слугують заручниками, щоб заручитися відданістю Сиккарі та безвідмовним виконанням обов’язків з боку шпигунів.[81]
Політика[]
- Основна стаття: Коло магів (Тевінтерська Церква) та Магістр
Тевінтерською імперією досі рядять могутні маги через особливий політичний устрій ― магократії. ЇЇ майже повсюдно ганьблять інші нації. Тевінтерське вельможество, наскільки це відомо, надмірно вибачливі, а рабство й дотепер є звичним явищем. Імперія є осередком чорного ринку, контрабанди (зосібна надання притулку магам-утікачам з інших країн) і работоргівлі. Тевінтер розвалиться без рабів, бо вони є єдиним засобом підтримки їхнього господарства. Історія показує, наскільки глибоко вкорінене це явище; коли Архонт одного разу заборонив рабство, його невдовзі вбили. Хоча повстання рабів відбуваються часто, Імперський сенат щоразу сполучається проти «заколоту», щоб придушити розрух. Хоча Імперія є лише тінню своєї колишньої слави, вона все ще є дуже могутньою державою зі значною військовою могутністю. Тевінтер би враз зазіхнув на південних країнах, якби його не відривали від цього нескінченні війни з к’юнарі.[58]
Імперія залучає різноманітних солдатів зі своїх територій, щоб сформувати вражаючу армію. Проте найприкметнішим тевінтерським воєнним явищем у Тедасі є використання верхових слонів, які століттями завозилися до Тевінтера через прибережних осад поблизу північно-західних джунглів. Їхня кавалерія бореться на спинах драколісків. Крім того, Мінратос захищений трьома велетенськими бойовими големами, купленими в гномів, відомих як Джаґґернаути.[58] Місце жінок у війську Тевінтеру обмежене, і вони можуть служити лише на деяких званнях і напрямках.[82]
Столицею Імперії є Мінратос. Він розміщений на північному кінці Імперського тракту. Тевінтер має свої відповідники Церкви та Кола магів, обидва очолювані Божественним, неофіційно відомим як Чорний Божественний; його звання, та й саме існування Тевінтерської Церкви, не визнає Церква в Орлеї. Так само Тевінтерська Церква відмовляється визнавати Орлейську Церкву та її «Білу Божественну».[37] Календарем Церкви користуються скрізь, окрім Тевінтеру, хоча Імперія використовувала його нетривалий час, коли він тільки з’явився.[25]
Законодавчий орган Тевінтера звуть Імперським сенатом. Сенат ділиться на дві палати: Магістерій і Публіканій. Магістерій є верхньою палатою та відповідає за ухвалення законів і вибір нового Архонта, якщо немає попередньо затвердженого спадкоємця. Учасники Магістерію звуться магістрами. Публіканій є нижньою палатою та, на відміну від Магістерію, він не має справжньої влади та його мають за бюрократичний орган. Сенатори Публіканію є виборними державними службовцями.[83]
Магістри безперервно змагаються один з одним, щоб піднятися на вище місце в Магістерії, хоча вони знаходять спільну мову, коли мають потребу придушити повстання рабів, які вони мають за заколоти. Підвищення поважності та влади можна досягти завдяки багатству, магічним здібностям та/або підтримці колег-сенаторів, але майже скрізь доводиться покладатися на заборонені чари.[84] Існують різні засоби, за допомогою яких заповзятливий маг може долучитися до цього величного товариства. Наприклад, у скарзі між двома магістрами в 9:35 Дракона щодо порушення з боку Мейваріс Тилані звичаїв Магістерію, один з обурених магістрів згадує, що вона підкупила всіх вульгатіїв і гоноратів на сході Імперії.[85] Невідомо, що саме значать ці слова («вульгатії» та «гонорати»), але можна припустити, що вони мають достатню владу в Імперії, щоб впливати на громадську думку. Крім того, усі сім Кіл у Тевінтері обирають магістра для Магістерію, і цей маг часто є старшим чарівником похилого віку, але ніколи не обирають Першого чарівника, бо він не має права на це місце. Кожна з Верховних Пасторок Тевінтерської Церкви та сам Божественний також займають там місце. Маг також може успадкувати місце від магістра, а не заробити його магічною вправністю чи становищем у Церкві. Ще одним способом, за допомогою якого маг опиняється в складі Магістерію, є призначення безпосередньо Архонтом, чия влада дозволяє йому це робити коли заманеться.[86]
Архонт є справжнім правителем Тевінтеру, і магія, якою він володіє, дає йому богом дану владу над іншими: байдуже, чи це один із Прадавніх Богів чи сам Творець.[86] Як зазначено вище, він може призначати магістрів до Магістерію будь-коли та має вирішальне слово щодо будь-яких законів, що розглядаються. Місце Архонта, як правило, успадковується, і часто ці чоловіки є родичами або, можливо, учнями попереднього Архонта. У випадку, якщо Архонт помирає, не вибравши свого спадкоємця, Магістерій втручається та призначає наступного правителя за умови, що він ще не є членом Магістерію чи членом Церкви. Проте до Чорної Доби Архонту було дозволено бути магістром або мати звання в Тевінтерській Церкві.[86]
Відносини з іншими народами[]
Через свою славу завойовників і поневолювачів, роль магістрів у започаткуванні Морів і теперішній розкол із Божественною в Орлеї, Тевінтерська імперія є найбільш зневаженою та демонізованою країною в Тедасі. Майже неможливо знайти за її межами записи з Тевінтеру, які не були б сильно змінені чи вочевидь підроблені. Для більшості тедасійців це зіпсована та занепала магократія, якої потрібно боятися, поки її не можна перетворити в щось більш путнє.
Самі тевінтерці розглядають весь інший Тедас як ледь цивілізованих дикунів, яким не вистачає належної пошани до традицій і поваги до влади.[1] Хоча ельфи більше не мають країни як такої, загальні взаємини між ними та Імперією здебільшого цілком ясні ― дуже злі.
Гноми[]
З давніх часів Тевінтер насолоджувався довгою та плідною співпрацею з імперією гномів, коли обидві імперії були на вершині своєї могутності. Торгівля ліріумом є головною причиною їхнього тісного співробітництва, і з опорою на магію Імперія в основному залежить від Орзаммару, щоб задовольнити свій величезний попит.[87] Гноми також забезпечили Імперію големами, найвідомішим з яких є трійка Джаґґернаутів, що захищають Мінратос. Окрім торговельного альянсу, також відомо, що гноми допомогли Тевінтеру під час Четвертого Мору, припинивши облогу Марнас Пелла, і вони отримали значне схвалення тодішнього Архонта, один з гномів навіть став Взірцевим.[88]
Багато наземних гномів живуть в Імперії, визнані не громадянами, а точніше іноземними вельможами чи придворними, навіть якщо їхні доми існували в Імперії віками. Тевінтерська імперія приймає численні гномські посольства з часів Архонта Даринія та його союзу з королями-засновниками імперії гномів Орсеком Ґаралом й Ендріном Каменемолотом. У кожному великому місті є посольства гномів, подібно до селищ гномів в інших країнах Тедасу. Однак, на відміну від гномів в інших країнах, гноми Тевінтеру мають свою гілку влади — Амбасадорію. Гноми обирають представників Амбасадорії, які радять Архонту та Магістерію.[87] Амбасадорія ― це скоріше лобістська група, ніж парламент.
Посольства гномів у Мінратосі, Нероменії та Карині розташовані повністю під землею, і, на думку гномів, проживають у Скелі, що дозволяє тим хто в посольстві, зберігати свою касту. Деякі гноми, що служать у посольствах Тевінтеру, ніколи не полишають цих підземних твердинь. Відомо, що гноми не утримуються як раби в Імперії, мабуть, через їхнє фундаментальне значення для Імперії в забезпеченні ліріумом. Їх також часом наймають наглядачами за рабами.
Усупереч цьому тісному зв’язку відомо про два випадки, коли деякі гноми нишком порушили цю угоду. Перший випадок — надання притулку стародавнім ельфам у тейґу Кадашів, що тікали після знищення Арлатана. Гномів Кел-Шароку сповістили про це, тому вони напали на тейґ Кадашів і вбили всіх, щоб приховати будь-які докази від Імперії.[89] Удруге подібне сталося тоді, коли аввари захопили Амарантин. У той час Імперія намагалася завоювати Ферелден, а гноми потайки торгували з авварами під Амарантином.[90]
К’юнарі[]
Після війн з к’юнарі біля Лломеррина було підписано мирний договір між к’юнарі та всім іншим Тедасом. Однак Тевінтер відмовився від цього та відтоді продовжує війну проти к’юнарі.
Тевінтер найняв корсарів Буремного моря, щоб викрасти Том Кослуна, історичну книгу величезної цінності для їхніх ворогів. Ізабелі вдалося вкрасти том, однак її загін зазнав корабельної трощі, і том дивом опинився в Кіркволлі. Книга опинилася в руках місцевого крадія, який домовився про продаж реліквії вірникам Імперії, але зустріч була зірвана розлюченими к’юнарі, і книга вислизнула з рук Тевінтеру.
Сутичка з к’юнарі відбулася після зриву змови під назвою «Подих Дракона» в 9:44 Дракона.
Тевінтерська мова[]
- Основна стаття: Тевінтерська мова
В сучасному Тевінтері мова більше широко не використовується, натомість перевага надається торговій мові. Високопоставлені тевінтерці використовують тевінтерські вислови, щоб продемонструвати свою ерудованість та соціальний статус.
Відомі тевінтерці[]
- Повний список дивіться тут: Категорія: Тевінтерці.
- Магістр Авреліан Титус
- Магістерка Адралла
- Магістерка Гадріана
- Магістр Галвард Павус
- Архонт Гессаріан — Архонт, що замовив убивство Андрасте.
- Магістр Ґереон Алексіус
- Магістр Данарій
- Архонт Дариній — перший Архонт і засновник Тевінтерської імперії.
- Магістр Доріан Павус
- Елені Зиновія
- Магістерка Кальпернія
- Вартовий Корін — герой Другого Мору.
- Кремізій Аклассі
- Магістр Лівій Еримонд
- Марій
- Магістерка Мейваріс Тилані
- Орана
- Архонт Радоніс — Архонт Імперії з 9:41 Дракона.
- Талліс
- Божественний Юріан Нігаліас — Імперський Божественний з 9:40 Дракона.
- Фелікс Алексіус
- Фенріс
- Франческа Інвідус
Записи Кодексу[]
|
|
Тексти заміток[]
- Замітка: Стародавній Тевінтер
Цікавинки[]
- Імперський тракт тягнеться від Мінратоса до Вол Дорма, а потім — на південний схід, доки одна дорога не закінчиться в Перивантії, а інша прямує до Неварри. Тракт також простягається до Орлею та Ферелдену. Остаґар — крайня південна точка цієї дороги.
- За словами Даґни, імперські магістри-володарі зберігали записи родоводів людських сімей, які коли-небудь мали дітей-магів. Доріан Павус стверджує, що верства Альтусів дуже сумлінно ставиться до родоводів (він скаже Тревельяну, що вони є далекими двоюрідними суродженцями згідно з родоводом, який він запам’ятав). Він називає себе «невдалим» результатом ретельного розведення цих кровних ліній, тому що, попри те, що він могутній маг, як ґей він не має бажання увічнювати їх.
- Драколіски були невіддільною частиною кавалерії Імперії ще з часів Сталевої Доби.[91]
Дивіться також[]
- Свобода Аврори
- Каптур наглядача
Галерея[]
Посилання[]
|
.png){kind=link}
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||